Форум сайтa pvz.in.ua

Вітаємо Вас на нашому форумі!
Сьогодні: 29 березня 2024, 04:56

Часовий пояс UTC + 2 годин [ DST ]




Створити нову тему Відповісти  [ 1 повідомлення ] 
Автор Повідомлення
 Тема повідомлення: Болбочан Петро Федорович
ПовідомленняДодано: 23 січня 2016, 15:25 
Офлайн
Генеральний хорунжий
Аватар користувача

З нами з: 21 січня 2015, 10:42
Повідомлення: 940
Звідки: Луцьк
Reputation points: 2

Add reputation pointSubtract reputation point
Зображення

Болбочан Петро Федорович (5 жовтня 1883, село Геджев (Гиждево) Хотинського повіту Бессарабської губернії — 21 червня 1919, м. Білгород) — український військовий діяч, капітан Російської імператорської армії, підполковник Армії УНР, генеральний хорунжий ЗС УД.

Петро Федорович Болбочан народився 5 жовтня 1883 року в селі Геджев (Гиждево) Хотинського повіту Бессарабської губернії. Син священика.

В 1905 році закінчив Кишинівську духовну семінарію.

1909 року закінчив Чугуївське піхотне юнкерське училище, Під час навчання у ньому організував український гурток для поширення рідного слова. Цей гурток проіснував недовго, оскільки начальник училища полковник Фок заборонив його діяльність, обмежившись лише усною доганою Болбочану.

Під час Першої світової війни — офіцер 38-го Тобольського полку. Нагороджений орденом за виявлену хоробрість.

Після революції Болбочан активно розпочав організацію українських військових частин і допоміг у формуванні 1-го Українського полку імені Богдана Хмельницького з частин російської армії. Сформував з добровольців 5-го корпусу Південно-Західного фронту російської армії 1-й Український Республіканський полк. 22 листопада 1917 року Петра Болбочана призначено командиром полку. На початку грудня 1-й Український полк був ліквідований з наказу корпусного солдатського комітету, що перебував під контролем більшовиків. Незважаючи на опір Болбочана, полк було роззброєно, а казарми — підірвані та розбиті гарматами. Значна кількість українців загинула.

У січні 1918 року, напередодні більшовицької окупації столиці, П. Болбочан і частина старшин з великими труднощами дісталися Києва. Хоча офіційного дозволу не отримав, формує військовий підрозділ — Республіканський курінь. На чолі цього куреня П. Болбочан взяв участь у придушенні січневого повстання більшовиків у столиці. Невдовзі Республіканський курінь реорганізовано у 2-й Запорізький піший курінь та приєднано до Окремого Запорізького загону, командиром якого призначили генерала К. Прісовського.

Співпрацює з Українською партією соціалістів-самостійників.

Відступаючи з Києва, Окремий Запорізький загін прикривав від'їзд уряду УНР. Після відходу до Житомира П. Болбочана призначили губерніальним військовим комендантом Волині.

Після укладення Берестейського миру Окремий Запорізький загін брав участь у наступі на Київ разом із Січовими Стрільцями та Гайдамацьким кошем Слобідської України, керованим Симоном Петлюрою.

2 березня 1918 року — 2-й Запорізький курінь на чолі з Петром Болбочаном, випереджаючи німецькі війська, першим увійшов до Києва.

4 березня 1918 року Окремий Запорізький загін відправили на більшовицький фронт в авангарді німецьких військ. У березні запоріжці визволили: Гребінку, Лубни, Ромодан, Полтаву.

12 березня Запорізький загін реорганізовується у Запорізьку дивізію під командуванням генерала О. Натієва. Петра Болбочана призначають командиром 2-го Запорізького пішого полку. Він став найбільшим і найкращим полком Запорізької дивізії. На прапорі полку довкола тризуба був напис «З вірою твердою в конечну перемогу вперед, за Україну!».

10 квітня 1918 року штаб запоріжців отримав таємний наказ уряду УНР — випереджаючи німецькі війська, захопити Крим. Петро Болбочан призначений командиром Кримської групи Армії УНР на правах дивізії.

22 квітня Кримська група захопила Джанкой — першу вузлову станцію Криму, а 24 квітня — Сімферополь.

Влітку-восени 1918 року полк Петра Болбочана відправили на охорону українсько-російського кордону на північ від Слов'янська. Протягом трьох місяців запоріжці спільно з 2-м сірожупанним полком вели виснажливі бої з більшовиками.

5 листопада 1918 року отримав звання полковника армії Української Держави. Утворив спільно з сірожупанцями окрему стрілецьку бригаду, командиром якої і став.

Зиму 1918/1919 бригада проводить в практично безперервних важких боях на Чернігівщині. Приймає участь в обороні Бахмача та визволені ряду населених пунктів(Конотоп, Білопілля, Кролівець, Ворожба).

У квітні Окрему стрілецьку бригаду полковника Болбочана розгортають до дивізії - 26-ї стрілецької дивізії. В червні приймає участь спільно з 21-. р.п.д. по лінії Суми-Готня-Білгород, відрізаючи Харківську групу ворожих військ від Москви(залізниця Москва-Курськ-Харків).

Під час визволення Білгорода, Петро Федорович трагічно загинув від шрапнельної кулі. Ось як згадував цей епізод наближений до генерала його ад'ютант сотник Б.Монкевич: «..взагалом операція по взяттю міста (Білгорода - примітка) пройшла доволі успішно…з нашої сторони було два десятка забитих козаків в тому числі і шестеро старшин та трохи більше півсотні поранених. Чоти наших козаків виводили за межі міста полонених більшовиків…здавалося їм не було ліку.
Пан генерал слідкував за наступом своєї частини з пагорбу в 3-х верствах від міста. Отримавши донесення що місто зайняте, але ще відбуваються бої за товарну станцію на півночі, Петро Федорович сівши в своє командирське авто, направився до міста аби оцінити результати бою…як вже згадувалося на станції ще йшов бій…ворожа частина, вела стримуючий бій проти частин 77-го Сірого полку, полковника Перлика, сам полковник був у зоні ворожого обстрілу, підбадьорював Сірих до наступу на ворожі позиції. Прибуття авта генерала видно дещо збентежило командира полку. Однак віддати честь та скласти доповідь про перебіг бою Івану Івановичу не судилося, в момент коли пан генерал вийшов з машини над нею розірвався шрапнельне стрільно вбивши як самого генерала та водія так і важко поранивши мене самого…»

Восени за наполяганням старшинського кадру 26-ї дивізії гетьман Скоропадський розпорядився присвоїти дивізії почесне найменування імені Петра Болбочана.

Тіло генерала поховали з шаною у Києві.

_________________
"Деякі типи правди є брехнею, і саме вони користуються найбільшою популярністю." Джек Лондон


Догори
 Профіль  
 
Відображати повідомлення за:  Сортувати за  
Створити нову тему Відповісти  [ 1 повідомлення ] 

Часовий пояс UTC + 2 годин [ DST ]



Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість


Ви не можете створювати нові теми у цьому форумі
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі
Ви не можете редагувати ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете видаляти ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете додавати файли у цьому форумі

Знайти:
Вперед:  
cron
Powered by phpBB © 2000, 2002, 2005, 2007 phpBB Group
Вы можете бесплатно создать форум PHPBB2 на MyBB2.ru, Также возможно создать форум бесплатно PHPBB3 на Getbb.ru
Український переклад © 2005-2007 Українська підтримка phpBB