Перше. Необхідність побудови транспортного і пасажирського флоту різко стимулює розвиток суднобудівної промисловості і всіх супутніх галузей: електротехнічної, радіо і радіотехнічної, хімічної промисловості, паливної і ще десятка два подібних найменувань. Звичайно, сюди входить морська і повітряна навігація, випереджаючий розвиток науки (радіолокатори за Полярним кругом і взагалі в Північній Атлантиці предмет першої необхідності), можна перелік продовжувати нескінченно.
А це, як-не-як, передові галузі в світовій промисловості. І Російська імперія в них аж ніяк не була лідером.
Друге. Такий прискорений розвиток стане для всього народного господарства (не плутати з народним господарством СРСР!), або краще всієї економіки Української Держави тим локомотивом, який потягне Україну з двадцятого в двадцять перше століття.
На заперечення, що це фантазії, зауважу: Німеччина почала Другу Світову війну зброєю дев’ятнадцятого століття, а закінчила її зі зброєю двадцять першого століття.
Третє. Республіка Грумант потребуватиме для свого утримання величезних грошей. І заробляти їх змушена буде сама. Архіпелаг Шпіцберген зможе жити тільки маючи передову промисловість, яка аж ніяк не може бути ресурсною (як в нинішньої Росії).
Що я маю на увазі?
Торгувати нафтою, металом і тому подібними ніштяками у «евакуантів» з Совдепії не вийде. Життя змусить створювати кінцевий високотехнологічний продукт.
Отже, «евакуантам» потрібно буде розвивати такі галузі промисловості, як: двигунобудування, електротехнічна і радіотехнічна промисловість, тощо.
Бо з Совдепії втечуть аж ніяк не пролетарі з «землепашцами», а інтелігенція, технічна зокрема.
Приклад. Василь Гнатович Гриневецький, ректор Московського Вищого Технічного Училища.
Рекомендую:
http://istznu.org/dc/file.php?host_id=1 ... /43/64.pdf і
http://inb.dnsgb.com.ua/2014-4/8.pdfЦитата:
Гриневецький Василь Гнатович (1871-27.3.1919), російська теплотехніка. У 1896 після закінчення Московського вищого технічного училища був залишений при ньому. З 1900 професор, з 1914 директор училища. Досліджував робочі процеси, що відбуваються в парових машинах, котельних агрегатах і двигунах внутрішнього згоряння. У 1905 розробив схему теплового розрахунку котлоагрегату, засновану на правильному поданні про процеси теплопередачі, а в 1906 - теорію економічного розрахунку робочого процесу парової машини. Займався також реконструкцією парового господарства текстильних фабрик, впроваджуючи на них комбіновані теплосилові установки високої економічності.
Більшовиків не сприймав. Але й незалежну Україну, м’яко кажучи, також. І тим не менш, «План ГОЕЛРО» – його дітище. Більшовики «творчо» переосмислили його книгу «Повоєнні перспективи російської промисловості», за словами вождів більшовиків, «махровий реакціонер» В.І. Гриневецький виявився інспіратором планів економічного і технічного розвитку СРСР.