То чому ж вона сталася? Хто її готував і провів? Хто був лідером революції в лютому 1917 року? Хто усвідомлював необхідність здійснення революції?
Та ніхто!
Вся історія людства свідчить про те, що соціальні революції принципово неможливо спрогнозувати.
Олександр Шульгін найточніше оцінив те, що трапилося
Цитата:
«Революционеры еще не готовы, но революция готова»
Революція – явище вищого порядку, вона не залежить він чийогось бажання чи небажання. Створилися соціально-економічні умови – і революція відбувається поза залежністю від готовності до неї влади і суспільства, навіть всупереч бажанню самих революціонерів.
Цитую Шульгіна знову:
Цитата:
«Дело было в том, что во всем этом огромном городе нельзя было найти несколько сотен людей, которые бы сочувствовали власти...»
– заслуги революціонерів у поваленні царату немає жодної!
Ніхто царат не намагався повалити – просто він сам звалився по причині власної недієздатності. А спроба генералів поміняти Миколу на Михайла – це запізніла реакція на кризу, а не її причина.
Читайте мемуари осіб, які пережили крах імперії. Того ж Павла Скоропадського. Ліберали, монархісти, генерали, соціалісти, терористи пишуть про одне і те саме: становище складається кепське, уряд недієздатний, потрібно щось робити, а ніхто не бажає брати на себе відповідальність, всі сподіваються на російське авось: авось, саме пройде! І всі в один голос заявляють: революція стала для всіх неочікуваною. Всі розуміли, що паровоз летить в прірву, що станеться щось геть недобре. Але коли? Ніхто не міг передбачити революцію. НІХТО!
Навіть Родзянко, досвідчений економіст, дуже добре інформований про стан речей в імперії, який в обличчя імператору сказав, що той веде Росію до революції – навіть він не уявляв, що революційна криза станеться через два тижні після його розмови з царем. Революція для нього була шоком.