Чому ця революція сталася?
Хтось її бажав? Легальні революціонери були проти революції, а особливо буйні знаходилися у в’язницях, в засланні в Сибіру, в еміграції.
Член Думи, лідер меншовиків Микола Чхеїдзе:
Цитата:
В настоящее время нет никаких надежд на удачную революцию. Я знаю, что полиция пытается инсценировать революционные вспышки и вызвать рабочих на улицу, чтобы с ними расправиться
На одній із сходок міжрайонців було заявлено:
Цитата:
Революции нет и не будет. Реакция нарастает. У рабочих и солдат разные цели. Следует приготовиться к длительному периоду реакции. Мы должны занять позицию наблюдателя и выждать
Можливо, Ленін в швейцаріях та Троцький в америках? Вони практично не мали зв’язку з Росією.
Ленін, 1916 рік, січень, виступ на зборах перед молодими швейцарськими соціалістами з приводу 12-х рокових Кривавої Неділі:
Цитата:
Мы, старики, может быть, не доживём до решающих битв этой грядущей революции. Но я могу, думается мне, высказать с большой уверенностью надежду, что молодёжь… будет иметь счастье не только бороться, но и победить в грядущей пролетарской революции
Олександр Шляпніков, керівник Руського Бюро ЦК РСДРП
Цитата:
Все политические группы и организации подполья были против выступления в ближайшие месяцы 1917 года.
То що ж трапилося в Петербурзі в кінці лютого 1917 року? Чому? Хто все це влаштував?
Для з’ясування цього питання відскочимо ще на сто років, в часи Віденського Конгресу.
Того року монархи країн Європи (Московія також з якогось дива була зарахована до Європи, але то таке...), поділили між собою Європейський континент і вирішили, що від цього часу монархії будуть непорушними.
Однак російський імператор вирішив, що в цьому союзі рівних він більш рівний, ніж інші монархи, і продовжив політику просування на південь, до Проток і на Балкани.
Чому Московія, а потім Російська імперія так прагнула до Єрусалиму, один мій давній друг виклав на всім відомому ресурсі альтернатівгісторі всім відомого дніпропетровського козла Діми Карпенка.
Однак ця тема в даному разі нас не цікавить.
Отже, в 1852 році сталися події, що привели до Східної (в Московії названої Кримською) війни.
Цитата:
Крымская война началась не с высадки союзников на полуострове, а с бесконечного заебывания обнаглевшими кацапами Турции, уже откровенно звонившей в полицию с просьбой прислать наряд НАТО, чтобы угомонить пьяного дебошира, опять решившего поиграть в геополитику. В российской истории остались кожаные трусы Нахимова, Корнилова и матроса Кошки, а все предыдущее и последующее как-то стерлось из памяти. То, что война была результатом откровенной российской агрессии – ниц нема в мифологии приполярных папуасов.
Кстати, потопленный в Севастополе российский флот – прямой привет от потопленного кацапами в турецком Синопе турецкого же флота. Адмирал Нахимов, спаливший Синоп, защищал землю русскую от десанта турков в Балашихе, и «русская земля» традиционно оставалась «за холмом».
(Чіполіно 8 абзац знизу
http://gorky-look.livejournal.com/63792.html)
Чи була ця поразка випадковою?
Аж ніяк! Коли білі люди припливають на броненосцях в країну приполярних папуасів і починають їх пи…дити, у приполярних папуасів немає жодного шансу звести поєдинок навіть внічию. Те, що приполярні папуаси, на відміну від африканських дикунів, мали на озброєнні рушниці часів «очаківських і підкорення Криму», а не списи, і були в постолах, а не з кільцями в носі, принципового значення не має. Коли відстала аграрна країна стикається з передовими в технічному плані капіталістичними державами, результат іншим бути не може.
Але аборигенам в це не вірилося! Як так! Всього сорок років тому «… без нашего ведома ни одна пушка в Европе не смела выстрелить»(
князь Безбородко), козаки капали коней в Сені, трахали гуртом француженок, Віденський Конгрес, одним з гарантів якого була Росія, гарантував непорушність європейської світобудови. Всього двадцять років тому це не ставилося під сумнів. І раптом такий пасаж – Росія виявилася голожопою папуасією в зіткненні з Британією та Францією!
Всім було очевидно, що коли Росія в короткий термін не подолає свою ТЕХНІЧНУ відсталість, то вона опиниться уже де-юре в списку колоній БІЛОЇ ЛЮДИНИ, разом з африканськими дикунами.
БІЛА ЛЮДИНА силоміць опустить туди приполярних папуасів. В разі опору цих московських папуасів.
Перехід від одного суспільного ладу до іншого і є революцією. Але справа полягала в тому, що еліта тодішньої Російської імперії ніякої революції не бажала в принципі! Вона бажала зберегти своє панівне становище і здійснити технічне оновлення і економічні перетворення без зміни соціального устрою суспільства.
Цитата:
Ось в чому фокус-то!
(Воланд, «Майстер і Маргарита»)
На той час передову техніку уособлював паровий двигун, залізниці і пароплави.
Але коли з флотом військовим і торгівельним справа так-сяк просувалася, то залізниці приполярні папуаси не признавали в принципі! Побудували одну, та й край! Врєдна штукенція!
І до розгрому в Криму керівництво Російської імперії було проти будівництва залізниць, навіть приватними особами. А отримали пи...дюлєй тому, що з Ліверпуля пароплавами доправлялися в Крим війська і матеріальні засоби швидше, ніж пішки та на волах з Катеринослава і Луганська.
Тому 26 січня 1857 року виходить указ імператора про будівництво залізниць. Без мережі залізниць захистити рубежі імперії навіть два-три мільйони «глядачів у сірих шинелях» були вже не в змозі.