Anderson написав:
sergei-lvov написав:
Тобто можна вважати питання Закарпуття вирішеним.
Схоже на те!
Не зовсім
Ще не вирішено остаточно коли відбудеться плебісцит за остаточне входження в склад УД. ваші пропозиції???
Переглядаючи ТЛ виявив події які відносяться до цієї війни (вони тут описані), потрібно гармонізувати:
Цитата:
23 січня 1919
- (РФ) Порушуючи підписаний 5 листопада 1918 року договір про розділ Тешинської Сілезії між польською Національною радою Тешинського князівства (Rada Narodowa Księstwa Cieszyńskiego) і чеським місцевим урядом (Národní výbor pro Slezsko), Чехія ввела війська в область, керовану польським тимчасовим урядом. Чеські війська взяли верх над слабшими польськими підрозділами. Більшість польських військ в той час були задіяні в боротьбі з Україною в Галичині і Холмщині. Антанта змусила Чехословаччину зупинити агресію, і Чехословаччина та Польща були змушені підписати нову лінію демаркації (за якою Чехословаччині відходила територія т.зв. Заолжя) 3 лютого 1919 в Парижі.
Через Тешинську Сілезію проходила залізниця з Чехії в східну Словаччину (Кошице-Богумінська залізниця була однією з двох залізниць, які пов'язували чеські провінції із Словаччиною у той час) і доступ до залізниці був важливий для чехів: нещодавно створена країна була в стані війни з Угорською Радянською Республікою , яка прагнула відновити угорський суверенітет над Словаччиною. Область , навколо якої розгорілася суперечка, багата кам'яним вугіллям, була самим індустріалізованим регіоном у всій Австро – Угорщині. Тут були розміщені важливі заводи. Все це мало стратегічне значення для Чехословаччини. З іншого боку, більшість жителів становили поляки за наявності значних чеськогої та німецької меншин.
27 вересня 1919
- (РФ) «Рада чотирьох» (прем'єр-міністр Великобританії Ллойд – Джордж, Франції – Клемансо, Італії – Орландо і президент США – Вільсон) на Паризькій мирній конференції прийняли рішення про проведення плебісциту в Тешинській Сілезії про приналежність цього краю до Чехословаччини чи Польщі. На прохання польської сторони плебісцит також мав відбутись і на інших спірних територіях, в Оршавській і Спишській областях. Плебісцит мав відбутись на всій адміністративній території цих областей.
Для проведення плебісциту була створена спеціальна міжнародна комісія на чолі з представником Франції Густавом де Маневіллою, яка прибула в Тешин 30 січня 1920 року, а також чехословацька ті польська плебісцитні комісії. Плебісцит мав відбутись в березні 1920 року, проте виявивши, що місцеві німці та сілезці (етнічна слов’янська меншина) підтримують чехів, поляки почали організовувати бойкот та зрив плебісциту, польські шахтарі оголосили страйк, відбувались взаємні залякування, акти терору, побиття і навіть вбивства. Через це чехословацькі війська, які окупували область оголосили надзвичайний стан, а представники міжнародної плебісцитної комісії заявили, що в такій атмосфері проведення плебісциту не можливе. 25 червня 1920 в суперечку знову втручається Франція. Рівно через місяць до Чехословаччини прибула англо – французька військова комісія. Президент Чехословаччини Томаш Масарик заявив, що у разі, якщо Тешинський конфлікт вирішиться не на користь Чехословаччини, його країна розпочне війну з Польщею за Тешинську область. В результаті цих подій Польща запропонувала замінити плебісцит на міжнародний арбітраж, який відбувся 10 липня 1920р., в бельгійському місті Спа.
І саме шукаю ман посла УД в Чехословаччині, ось що знайшов:
Цитата:
Українська надзвичайна місія до Праги виїхала з Києва 18 січня 1919 р. Головою її було призначено відомого громадськополітичного діяча і публіциста М. Славинського. У 1917 р. він очолював Особливу нараду з провінціальної реформи при Тимчасовому уряді із правами міністра, був представником Тимчасового уряду при Українській Центральній раді, в період Української Держави виконував обов'язки представника українського уряду в Петрограді. На переговорах Української Держави з РСФРР головував у політичній комісії, був радником міністерства закордонних справ. 3 відновленням УНР спочатку призначений представником Українн в Новочеркаську, 14 січня 1919 р. повіреним у справах (charge d'affaires) України в Чехословаччині. Вибір його кандидатури не був випадковим. Прем'єрміністр В. Чеховський знав, що М. Славинський добре володіє всіма слов'янськими мовами, особисто знайомий з президентом Т. Масариком.
Гарна кандидатура, але на жаль "у нас" Гетьман його затвердив міністром праці:
Цитата:
29 січня 1919
- (ВФ) Отаман – міністр П.Дорошенко офіційно подав у відставку. Гетьман прийняв її. Того ж дня був затверджений новий склад Ради Міністрів на чолі з Отаман – міністром Д.Марковичем:
• Міністр праці – Славинський Максим Антонович (УПСФ)
До речі він у нас в ТЛ неправильно записаний (мабуть моя помилка), бо в ТЛ він іменується Петром.
Постає питання міняємо міністра чи міняємо посла???