atez написав:
На кінець ПСВ можна говорити про дві усталені системи позначень літаків:
а) німецька (й австро-угорська): назва фірми, літера, що позначала клас літака, римська цифра, що позначала порядковий номер моделі: Fokker D.VII, LVG C.V, Staaken R.XIV;
б) французька: назва фірми, порядковий номер моделі, літера (або літери), що позначали призначення літака, цифра, що позначала кількість членів екіпажу: Nieuport 17C1, Voisin 8Bn2.
В стадії оформлення (остаточно ще не усталена) перебувала англійська система: назва фірми, назва моделі літака, опціонально - порядковий номер модифікації (якщо модифікацій було більше однієї). Крім того, американські системи:
а) армійська: назва фірми, призначення літака, через дефіс - порядковий номер: Р-1, О-1 та ін. (рання видозміна передбачала ще й додаткові параметри, наприклад, шифрування типу двигуна (PW - винищувач з мотором рідинного охолодження, РА - повітряного);
б) флотська: перша літера - призначення літака, цифра - порядковий номер моделі літака даного призначення у конкретної фірми (опускалась, якщо модель була першою у фірми), друга літера - шифр фірми, далі через дефіс - цифра, що позначала модель: FF-1, O2U-2.
Совєти вибрали американську армійську систему.
Що вибере Україна? Мені особисто імпонує німецька. Можна було б її застосувати із заміною латинських літер кириличними (що більш чітко пояснювали б призначення літака). Для прикладу:
Б - бомбардувальник;
М - мисливець;
К - корпусний літак (легкий розвідник/літак зв'язку), можливо замість цього А - армійський;
Р - розвідник;
Ш - штурмовик;
Н - навчальний;
Т - транспортний.
На гідролітак вказувала б маленька літера "г": Рг, наприклад.
У цій системі Descamps 27C1, наприклад, після прийняття на озброєння позначався б як Анатра М.1
Підтримую, колего! Самому німці в цьому плані імпонують!