Натрапив на такий от
Збірник тез доповідей Міжнародної науково-технічної конференції "ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ОЗБРОЄННЯ ТА ВІЙСЬКОВОЇ ТЕХНІКИ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК" (Львів, 14-15 травня 2015 року), там натрапив на невеличку статтю Харука А.І., д.і.н., проф.Пехіва В.Б. "БІЛЯ ВИТОКІВ АРМІЙСЬКОЇ АВІАЦІЇ: КОНЦЕПЦІЯ “КАВАЛЕРІЙСЬКОГО ЛІТАКА”ТА СПРОБИ ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ".
Там ідеться про вже згадуваний
atez-ом в темі про Анатру, літак розроблений В. Хіоні "Хіоні № 5", відомого також як "Горбоконик" ("Конёк-горбунок").
Цитата:
Ефективне використання в громадянській війні великих з’єднань кінноти привело радянських військових теоретиків до ідеї створення спеціалізованого літака для супроводу кінноти в рейдах. Він мав характеризуватись, насамперед, добрими злітно-посадковими якостями, тобто, бути здатним базуватись на невеликих площадках. Водночас особливо високих вимог до швидкості чи озброєння літака не висувалось. За задумом, “кавалерійський літак” мав забезпечувати розвідку місцевості перед
кавалерійським з’єднанням, а також зв’язок між штабом з’єднання і його окремими частинами. Одеський
авіаконструктор В. Хіоні запропонував створити подібний аероплан, максимально використовуючи деталі і вузли
для літаків “Анаде” й “Анасаль”, що зберігались на колишньому заводі “Анатра” (“Державний авіаційний завод
№ 11”, рос. абревіатура – ГАЗ № 11). Проект літака, що отримав позначення “Хіоні № 5” і назву “Горбоконик”
(рос. – “Конек-горбунок”), був схвалений військовими.
Літак “Хіоні № 5” являв собою двомісний біплан з двигуном рідинного охолодження типу “Фіат” потужністю 100 к.с. Літав дослідний зразок, який вийшов на випробування навесні 1923 р., непогано, розвиваючи максимальну швидкість 122 км/год, а посадкова швидкість становила всього 50 км/год, що забезпечувало добрі злітно-посадкові якості. Але сама концепція “кавалерійського літака” була визнана неактуальною. Конструктор запропонував використати “Горбоконика” в якості навчального літака, і він був прийнятий на озброєння під позначенням У-8.
Будівництво серії з 30 машин здійснювалось на Одеському підприємстві. Усі машини мали бути здані замовникові упродовж 1923/24 операційного року (в той час операційний, або господарський, рік не збігався з календарним починався 1 жовтня). Станом на 1 липня 1924 р. ГАМ № 7 вели складання перших 11 “Горбокоників”, причому перша серійна машина була майже готова. Але й у якості навчальних ці машини не використовувались – військовим цілком вистачало літаків У-1 (копії британського “Авро 504”), які випускались в Петрограді. Натомість, “Горбоконик” став першим в Радянському Союзі сільськогосподарським літаком. У такому варіанті екіпаж скоротили до одного пілота, а в передній кабіні встановили бак для порошку, обладнаний спеціальними пристроями для розпилення. Обладнані таким чином літаки "Хіоні № 5" використовувались для боротьби з сараною упродовж кількох сезонів – до 1928 р.
Але окрім цього в статті згадується молодий конструктор Косяненко:
Цитата:
Ще одну спробу втілити концепцію "кавалерійського літака" зробив Євген Касяненко – наймолодший з трьох
братів Касяненків, які працювали в галузі авіації й будували літаки власної конструкції ще до Першої світової війни.
В 1921 р. він працював на новоутвореному авіазаводі ГАЗ № 12 в Києві. Тут він почав будівництво літака “Касяненко № 6”. За задумом, це була т. зв. "авієтка" – малогабаритний літак з двигуном малої потужності. Для зручності транспортування у “Касяненко № 6” передбачалось зробити складані крила. Машина, дещо іронічно прозвана “Аерокобилою”, проектувалась під двигун потужністю 35 к.с., але відсутність такого мотора гальмувала будівництво дослідного зразка. Зрештою, реалізація проекту остаточно припинилась після від’їзду Є. Касяненка на дипломатичну роботу до Німеччини на посаду повноважного представника УСРР.
Отже, можливо зробимо із Косяненка молодого та перспективного авіконструктора УД? Проект "Аерокобили" може й в нього і не реалізується, але він буде продовжувати свої конструкторські розробки і можливо створить декілька вдалих моделей літаків, які підуть в серію та будуть використовуватись ПФ УД?