В 1918 році армія Української держави заклала підвалини майбутньої потужної сили. Згідно розробленого ще при УНР плану будівництва армії, в сухопутних силах України мало бути 16 піших, 4,5 кінних дивізій, Сердюцька дивізія, 1-а окрема козацько-стрілецька дивізія(Сірожупанники), 4 окремі кінні полки. Сформувалися штаби 8 територіальних корпусів:
1-й Волинський
2-й Подільський
3-й Херсонський
4-й Київський
5-й Чернігівський
6-й Полтавський
7-й Харківський
8-й Катеринославський
.
15 вересня 1918 року було оголошено про призов до ЗС УД. Згідно плану мало бути відмобілізовано 85 000 козаків та старшин. Не дивлячись на ретельність підбору існував значний відсоток дезертирів. Основна причина - боязнь "чорного переділу"!
В другій половині листопада значно активізовуються бойові дії з т.з. червоними партизанами, котрі в дійсності є підрозділами Червоної армії. Дані бої ще більш зросли в другій половині грудня та в результаті переросли в повномасштабну війну між УД та Червоною Росією.
В січні 1919 року виникла необхідність прикрити з півночі Волинську губернію. Для цього створився в Ковелі штаб 9-го Північного корпусу. Даний корпус отримав у розпорядження 1-у пішу дивізію зі складу 1 АК та 17 резервну пішу дивізію цього ж корпусу. Крім того для ефективнішого контролю над залізницею Брест-Кобрін-Лунинець-Кальниковичі-Гомель було сконцтруйовано саморобний бронепотяг "Сух" та регулярний панцерник "Державник".
Галичина.1 листопада 1918 року в місті Львові та по всій території східної Галичини відбулося збройне захоплення повстання українців. З перших днів точилися бої за оволодінням столицею краю - Львовом. Після 4-х тижнів кривавих боїв українці змушені були відступити в околиці та зайняти оборону. Повсталий край відразу заявив намір про приєднання до Великої України. В грудні до Галиччини відправилася допоміжна місія генерала Грекова. Вона складалася з двох десятків старшин генерального штабу, та 200 старшин рангу нижчого, що виявили бажання допомогти Галицькій армії в розбудові. В січні наступного року назначений Начальним вождем Галицької армії - генерал-хорунжий О.Греков, спільно зі своїм начальником НК ГА провели реорганізацію. З розрізнених бойових груп були сформовані курені, полки та дивізії. Найвищим ступенем були два корпуси, котрі складалися на Надніпрянський лад, з 2-х піших дивізій при підтримці кінного полка. Крім того Січові стрільці, як найбільш боєздатна частина ГА та яка має в складі багато вихідців з Великої України, сформували 25-ту Січову стрілецьку дивізію, котра хоч і воювала проти поляків однак підпорядковувалася Генеральному штабові в Києві.
Квітневе затишшяУ квітні 1919 року армію УД чекає місяць "тиші" на всіх фронтах. Цей місяць начальник генштабу армії УД використав на 100%. Був організований 10-й АК, котрий не мав територіальної прив'язки та комплектувався 24-ю Запорізькою дивізією(добровольці, найстаріша дивізія армії УД), 25-ю Січовою дивізією(присутні як галичани так і наддніпрянці) та ДІЛ(Добровольчий Іноземний Легіон, укомплектований німцями). Сформована нова 5-та кінна дивізія(Окрема кінна бригада та 1-ша кінна бригада галичан). Війська отримали поповнення з весняної мобілізації.