Наткнувся сьогодні на цікаву статтю(
http://skaramanga-1972.livejournal.com/46688.html), згідно якої за 3 роки війни(08.1914- 08.1917) в РІ було виготовлено, закуплено та захоплено у ворога 9.5 млрд патронів. За цей же час витрачено в боях 9 млрд. патронів. Тобто на складах в тилу повинно був зостатися запас в 500 млн набоїв. Згодьтеся не надто багато! Однак гадається мені що ці 500 млн. це без урахування тих які були у військових частин на фронті. В статті вказується що середньомісячні потреби армії складали 250 млн набоїв. Гадаю якщо я візьму цю цифру як ту що потенційно могла бути "на руках" у військ то не сильно помилюся. Звідси питання скільки цих набоїв могло остатися для нас? Враховуючи що останій наступ був силами ЮЗФ то цілком очевидно що на території України тилові склади мали бути перевантажені амуніцією. До того ж на території України був один з 4 заводів РІ по виготовлені боєприпасів(Луганський). Пропоную такі цифри:
50 млн. - з тих що були на руках у військ;
150 млн - з запасів КВО та ОВО;
50 млн. - тих котрі міг ще виготовити Луганський завод з вересня 1917 по вересень 1918, коли по нашій АІ він переносився до Катеринослава.
Тобто 200 млн. набоїв для нашої армії. Це менше місячної норми для армії РІ, однак наша армія в десяток разів менша, тому на рік нам повинно вистачити + допомога для галичан.
Ваша думка?