Раніше на форумі вже обговорювали РІ гетьманський проект будівництва урядового кварталу (забудову "Звіринця"), ось деякі РІ та АІ події з ТЛ:
gazon написав:
1918 рік
20 травня
(РІ) - Рада Міністрів Української Держави на своєму засіданні постановила приступити до шлюзування Дніпровських порогів, призначивши 8 мільйонів карбованців на підготовчі роботи для забезпечення судноплавства по Дніпру.
3 липня
(РІ) - На засіданні Ради Міністрів УД міністерству шляхів сполучення доручено справу забудови столиці Української Держави, міста Києва. В цілях кращого розпланування й забудови міста було створено «Управління робіт по забудові вільних земель м.Києва і його передмість», а також встановлено пост «Головноуповноваженого по забудові земель м.Києва» і призначено на цей пост товариша міністра шляхів сполучення П.П. Чубинського. На потреби справи було асигновано 10 940 000 карбованців. Малося на увазі перш за все забудувати простори Печерська і Звіринця (який нещодавно майже повністю був знищений від вибухів на артилерійських складах). В першу чергу передбачалося забудувати Звіринець площею 10 кв. верст (близько 11.4 кв. км), побудувати будівлі вищих державних установ, саме тут планувалося створити новий центр міста, перенісши туди міністерства і взагалі вищі урядові інституції, зокрема на Звіринці планувалось розмістити Гетьманський палац, інститути та установи академії наук, центральний базар, вантажні та пасажирські підйомники (на зразок фунікулеру), трамвайну лінію в тунелях (тобто метрополітен). Для цього «Управління робіт по забудові вільних земель м.Києва і його передмість» оголосило конкурс на кращий проект забудови зруйнованої території і розробило «Основні положення складання плану забудови Звіринця». Окрім «Основних положень ...» були складені «умови конкурсу на складання проекту забудови передмістя Києва під назвою Звіринець», де в пункті 4 записано, що при плануванні цієї місцевості повинні бути намічені наступні райони: а) адміністративний, б) діловий, де будуть розташовані контори та інші фінансові і торговельні підприємства і магазини, в) торгово-промисловий, де буде зосереджена оптова торгівля і товарні склади, г) житловий із щільною забудовою, д) житловий з просторою забудовою. Окремо була розроблена «Програма конкурсу на загальне планування адміністративного центру, який входить до плану забудови Звіринця», де було потрібно скласти загальний план розташування будівель 12-ти міністерств, Сойму, будинку уряду, Сенату та Генерального штабу.
1919 рік
2 січня
(АІ на сонові РІ)- В Приміщенні «Управління робіт по забудові вільних земель м.Києва і його передмість» по вул.Фундуклеївській, 25 були представлені проекти забудови Звіринця (урядового кварталу). Перемогу в конкурсі здобув видатний зодчий Павло Альошин, який за свій проект отримав грошову премію в розмірі 35 000 крб. Проект П. Альошина на наступний день був представлений на розширеному засіданні Ради міністрів за участі Гетьмана Української Держави П. Скоропадського. Проект був схвально оцінений Гетьманом і Радою міністрів, а також було виділено необхідне фінансування для реалізації проекту. Для здійснення великого будівництва в цьому районі «Управління робіт по забудові вільних земель м.Києва і його передмість» у першу чергу взялося за розробку і споруду шляхів - прямих, під'їзних та окружних для з'єднання центру через Бессарабку і Печерськ зі Звіринцем. Відразу ж були розпочаті роботи з будівництва головної магістралі - Госпітальної вулиці, яка повинна з'єднати Бессарабку з Печерською залізничною станцією на Звіринці, а також інших магістралей, які мали з’єднувати центр Звіринця з районами Деміївки, Солом’янки, Лук’янівки і з Троїцьким базаром. Також має бути побудований водопровід, каналізація, електрична станція. На другому етапі має розпочатись будівництво вантажних та пасажирських підйомників (на зразок фунікулеру), які мають піднімати людей і вантажі, яким треба попасти з берега Дніпра до Звіринця чи в Київ, трамвайну лінію в тунелях, тобто метрополітен (за словами архітектора П. Альошина: «грунт Звіринця і взагалі міста Києва, де мають проводити метрополітен, найкращий для цього будівництва. Київ стоїть на горах й долинах, утворених самою природою й метрополітен, виринаючи з тунеля-гори в долину й проїжджаючи знову тунелі, буде перевозити всіх і все з Бессарабки на Деміївку, з Звіринця на Лук’янівку, з Набережної чи Прорізної на Задніпровські Слобідки»). У третю чергу має початись будівництво кварталів, де будуть розміщуватись, як приватні будинки, так і державні будівлі (міністерства, Гетьманський палац, центральний ринок, будинок парламенту, будинок уряду, академія наук та інші установи).
Сьогодні прчитав інфу, що цим питанням займались і попердники Гетьманату, тобто УНР:
Цитата:
Саме у квітні 1918-го, після повернення Центральної Ради до Києва, питання про "урядовий квартал" поставили на офіційному рівні. Втім, навіть через 100 років його не вдалось розв'язати...
Тож у квітні 1918-го міністр внутрішніх справ УНР Михайло Ткаченко підготував проект будівництва урядового кварталу, який мав розташуватися в районі сучасної площі Лесі Українки. Тут мали звести будинки Центральної Ради, Ради Народних Міністрів, окремих міністерств, "палац справедливості", монетний двір, музеї, театри.
"В центрі Києва є площа землі кілька квадратних верстов, що належить до військового міністерства. Це земля між Двірцевим, Печерським і Либідським. Для того, щоб весни з 1919 року можна було приступити до земельних робіт по плануванню і будівництву тих новіших будинків [...] треба цього року провести підготовчі розвідки земельні, топографічні тощо і укласти докладний план місцевості її плянування і точного пляну забудування", - зауважував Ткаченко.
УРЯДОВИЙ КВАРТАЛ У КИЄВІ. ЯК МІНІСТРІВ З ПЕЧЕРСЬКА НА ЛІВИЙ БЕРЕГ ПЕРЕСЕЛЯЛИ