Форум сайтa pvz.in.ua

Вітаємо Вас на нашому форумі!
Сьогодні: 28 березня 2024, 21:53

Часовий пояс UTC + 2 годин [ DST ]




Створити нову тему Відповісти  [ 1 повідомлення ] 
Автор Повідомлення
 Тема повідомлення: Хронологія 1920 року
ПовідомленняДодано: 21 січня 2015, 11:41 
Офлайн
Генеральний хорунжий
Аватар користувача

З нами з: 21 січня 2015, 10:42
Повідомлення: 940
Звідки: Луцьк
Reputation points: 2

Add reputation pointSubtract reputation point
Рік 1920
1 січня
- (РФ) Відбулося урочисте відкриття Українського кооперативного інституту (УКІ), якому було надане ім'я відомого економіста, Міністра фінансів УД, голови Коопцентру, професора М. Туган-Барановського. Відразу Всеукраїнський кооперативний з'їзд затвердив Статут нового навчального закладу та обрав його Піклувальний комітет на чолі з головою правління «Дніпросоюзу» Д. Коліухом. Першим директором УКІ став відомий фахівець з демографії та статистики, академік М.В. Птуха. Спочатку цей навчальний заклад був розташований за адресою: вул. Володимирська, 16 (в колишньому будинку гімназії В. Жеребцової).

3 січня
- Бої Добровольчої армії в ході відступу на лінію Льгов – Курськ – Воронеж (тривали до 10 січня).

10 січня
- (РФ) Згідно з рішенням Паризької мирної конференції і положеннями Версальського мирного договру 1919 року договору набув чинності Статут Ліги Націй, ратифікований 42-а країнами.

16 січня
- Фронт ЗСПР та Червоної армії проходив по лінії Льгов – Курськ – Воронеж –Урюпінськ – Камишин – р.Волга.

22 січня

- В Києві розпочався І-й установчий з’їзд Української комуністичної партії (УКП), (тривав до 25 січня). Фактично це був з’їзд УСДРП «незалежних», на якому затверджено програму і прийнято нову назву партії, а також переобрано ЦК, а також прийнято нових членів (в основному з КП(б)У). Головою ЦК було обрано В.Винниченка (який був амністований Гетьманом осінню 1919-го), секретарем ЦК обрали - А.Драгомирецького, заступником голови - А.Пісецького (Річицького), членами ЦК обрали - В.Мазуренка, В.Фідровського, В.Шахрая, Л.Довбню, Ю.Яворського, П.Кулиниченка. УКП стала найпослідовнішим теоретичним й організаційним оформленням «українського комунізму» (партія виступала за незалежність України і вважала війну РРФСР проти УД загарбницькою, за що вона діяла, відносно, легально, однак їй було заборонено брати будь – яку активну участь в політичному житті країни аж до 1922р.). Згодом (в 1921-му) УКП об’єдналась з УКП(боротьбистів).

22-23 січня
- Спроби 1-ї кінної армії прорвати фронт в районі Урюпінська та повторити свій грудневий тріумф виявилися невдалими. Фронт утримувався в майже позиційній фазі 2 тижні. В цей час війська ЗСПР потерпають від дезертирства (в першу чергу кубанських козаків) та пошесті плямистого тифу…

28 січня
- У Вінниці відкрився Український драматичний театр імені Івана Франка. Один із провідних драматичних театрів України працював під керівництвом видатного українського актора і режисера Гната Петровича Юри. «Молодий театр» - таку назву придумали його засновники - Гнат Юра, Семен Семдор і Лесь Курбас. Перший театральний сезон у Вінниці був відкритий п`єсою «Гріх» українського письменника і громадського діяча Володимира Винниченка. У той час в трупі склався молодіжний колектив, який протягом 1920 року показав глядачеві 23 прем`єри. Вистави «Молодого театру» повністю відповідали його назві. Українська драматургія йде паралельно європейській. Вистави ставлять за Ібсеном, Бомарше, Українкою, Уайльдом, Гоголем. Йде активний пошук нових театральних ідей. У 1923 році театр з Вінниці переїздить до Києва.

2 лютого
- (РФ) У Тарту підписано мирний договір між Естонією та РРФСР, згідно з яким Росія визнавала незалежність Естонії, поступалася їй містами Печори, Ізборськ та Івангород і встановлювала з нею торгові та дипломатичні стосунки: Естонія вперше стала незалежною державою, а більшовицьку Росію вперше було визнано на дипломатичному рівні.

5 – 12 лютого
- Воронежсько – Острожська операція Червоної армії.
Зазнавши поразки в ході наступу на Урюпінськ Реввійськрада Південного фронту наказала передислокуватися 1-й кінній армії в район Воронежа в розположення 9-ї армії. Отримавши дві стрілецькі дивізії в тимчасове підпорядкування рано вранці 5 лютого без гарматної підготовки скориставшись ефектом несподіванки 1-а кінна армія зав’язала бої з 1-м корпусом ЗСПР, тоді як інші дивізії 9-ї армії при відволікаючих ударах 12-ї армії завдали удару в районі Курська. 8-а армія перебувала в другому ешелоні для підтримки наступу 1-ї кінної армії. Спроби 6 – 8 лютого виправити положення корпусом Шкуро не мало успіху. Добровольча армія зазнала поразки та почала відступ на південний схід на лінію Новий Оскол – Острогожськ – Урюпінськ. Однак в результаті дій 10-ї армії в напрямку Урюпінська та захоплення Острогожська 1-ю кінною, утриматися армії невдалося.

7 лютого
- (РФ) В Іркутську за повстановою місцевого Військово-революційного комітету розстріляно 47-річного адмірала Олександра Васильовича Колчака, верховного правителя монархічних російських військ в період громадянської війни.

9 лютого
- (ВФ) Відбулась зустріч Гетьмана Павла Скоропадського з Головою Меджлісу (представницького органу) кримсько-татарського народу Джафером Сайдаметом. Д. Сайдамет повідомив, що кримсько-татарський народ підтримає приєднання Криму до України у разі надання Гетьманом автономії Криму.

15 лютого
- Група генерала Брєдова (6-та піхотна дивізія, Окрема кінно-козача бригада (42-й Донський полк, 2-й Таманський полк. Разом: 3.5 тис. багнетів та шабель) Доб.армії відходячи від Льгова до Обояні мала бій з червоною 44-ю стрілецькою дивізією та 8-ю Червоного козацтва кавалерійською дивізією (понад 7 тис. багнетів та шабель). Втративши половину особового складу дивізія відступила до станції Готня, де група була інтернована (17.02) армією Української Держави.

20 лютого
- Розсформування білогвардійських частин за залог на території Донбасу, де до цього моменту існувала спільна військова адміністрація.

24 лютого
- (РФ) Румунська армія розпочала виведення своїх військ із Закарпаття (з територій за Тисою).

25 лютого – 2 березня
- Оборонні бої ЗСПР на лінії Міллерово – Царицин.
Скоротивши в рази фронт командування ЗСПР зуміло опершись лівим флангом на лінію Луганськ – Таганрог (зайнята армією УД), а правим флангом на річку Волга. Всі спроби червоних «збити» ЗСПР з нової обороної позиції були невдалі.

Березень
-Масові виступами поляків в Тешинській області. Виявивши, що місцеві німці та сілезці (етнічна слов’янська меншина) підтримують чехів, поляки почали організовувати бойкот та зрив плебісциту щодо подальшої долі Тешинської Сілезії, польські шахтарі оголосили страйк, відбувались взаємні залякування, акти терору, побиття і навіть вбивства. Через це чехословацькі війська, які окупували область оголосили надзвичайний стан терміном на 1 місяць, а представники міжнародної плебісцитної комісії заявили, що в такій атмосфері проведення плебісциту не можливе.

1 березня
- Військова і політична нарада в Києві з питання подальших відносин УД з ЗСПР і більшовиками в світлі попередніх подій. Прийняті рішення:
1) Розсформування Лівобережного фронту(штаб - Полтава) та Холмсько-Галицького(штаб - Львів) та утворення на базі першого штабів 3-х армій: Сіверської (штаб – Чернігів. Склад: 4-й та 5-й АК, Окрема Мозирська група), Слобідської (штаб – Харків. Склад: 2-й, 6-й, 7-й та 11-й АК та 2-й КК) та Донецької (штаб – Бахмут. Склад: 3-й, 8-й та 10-й АК). А на базі другого - Західної військової округи (Штаб – Львів. Склад: 1-й, 9-й, 12-й АК та Окремий Гірський Корпус).
2) Оголошення військового призову (буде призвано: 150 000 чоловік).
3) Утворити комісію у справах інтернованих вояків Збройних сил Півдня Росії. Комісію очолить військовий міністр генерал-бунчужний Ходорович. Також увійде склад комісії генерал-хорунжий М.Какурін, ген.-хор. Г.Ціріц, полк. В.Сальський та ген.-хор. В. Удовиченко.

05 березня
- (ВФ) На розширеній нараді Гетьмана з представники фракцій Тимчасової Державної Ради, останні висловились за переформатування уряду Української Держави. Було домовлено, що уряд формуватиме С. Шелухін.

19 березня
- (ВФ) Гетьман П. Скоропадський затвердив погоджений з ТДР УД новий склад Ради Міністрів Української Держави:
• Отаман – міністр (Голова Ради Міністрів) – Шелухін Сергій Павлович (УПСФ)
• Міністр закордонних справ – Коростовець Іван Якович (безпартійний)
• Військовий міністр – Сливинський Олександр Володимирович (безпартійний)
• Морський міністр – Остроградський Микола Михайлович (безпартійний)
• Міністр внутрішніх справ – Шемет Сергій Михайлович (УДХП)
• Міністр фінансів – Кривецький Михайло Єремійович (УПСС)
• Міністр торгу й промисловості – Фещенко – Чопівський Іван Адріанович (УПСФ)
• Міністр праці – Славинський Петро Антонович (УПСФ)
• Міністр шляхів сполучення – Пилипчук Пилип Каленикович (УНРП)
• Міністр продовольства – Андрієвський Віктор Никанорович (УДХП)
• Міністр юстиції – Міхновський Микола Іванович (УДХП)
• Міністр віросповідань – Огієнко Іван Іванович (УПСФ)
• Міністр народного здоров'я – Корчак-Чепурківський Овксентій Васильович (Лікарська спілка / УНДС)
• Міністр народної освіти та мистецтва – Науменко Володимир Павлович (УЛДП)
• Міністр земельних справ – Чикаленко Євген Харламович (УНДС)
• Міністр преси та пропаганди – Донцов Дмитро Іванович (безпартійний)
• Міністр пошт і телеграграфів - Пісецький Олександр Купріянович (УНДП (ЗОУД))
• Державний представник ЗОУД - Витвицький Степан Порфирович (УНДП (ЗОУД))
• Державний контролер – Леонтович Володимир Миколайович (УНДС)
• Державний секретар – Бурачинський Йосип Йосипович (безпартійний (ЗОУД))


23 березня – 9 квітня
- Царицинська наступальна операція.
Провівши перегрупування та зосередивши основні резерви був завданий силами 10-ї та 11-ї армій удар по фронту Кавказької армії. Результатом 2-х тижневих боїв став відступ в південно-західному напрямку Кавказької армії ЗСПР.


29 березня
- (ВФ) В зв’язку з призначенням С. Шелухіна Головою Ради Міністрів Гетьман П. Скоропадський призначив Д. Марковича на вакантне місце Голови Державного Сенату.

7 квітня
- (ВФР) В Києві була створена Всеукраїнська кооперативна спілка («Центроспілка»), яка об’єднала у своєму складі всі загальнонаціональні центри кооперації: УЦКК, «Дніпросоюз», «Централ», «Українбанк», «Книгоспілку», «Страхсоюз», «Трудосоюз», «Союз споживчих спілок Півдня Росії» і таким чином була завершена управлінська структура кооперативної системи України.


15 квітня - 28 травня
- 20 квітня червоні починають наступ від Царицина на південь силами 1-ї кінної армії, в обхід правого флангу Добровольчої та Донських армій, що змушує парирувати цей обхід висуненням головних сил кінноти, що призводить до великого кавалерійського зустрічного бою 20-23 квітня, в якому 1-ша кінна армія несе значні втрати, темп її наступу падає, але червоним вдається форсувати Дон в напрямку Котельникове (28-29 квітня), що змушує ЗСПР відходити спочатку за Сал (2-4 травня), а після обходу цієї позиції через калмицький степ - на Манич і Куму (8-10 травня). Але 11-15 травня ЗСПР нарешті змогли зупинити наступ червоних і відбити атаки (червоні теж при цьому перевиснажились).

21 квітня
- (ВФР) У Варшаві між Польщею і Українською Державою підписано загальну і торгово-економічну конвенції, які гарантували її уряду морально-політичну та економічну допомогу і декларували національно-культурні права полякам в Україні і українцям у Польщі. Водночас Польща відмовлялась від претензій на поширення до кордонів Речі Посполитої 1772 року. Декларувався намір розпочати фінальні мирні переговори. Місцем переговорів обрано – Париж.

24 квітня – 4 травня
- Наступ армії УД з лінії Луганськ-Таганрог на схід та зайняття рубежу від гирла річки Дон далі по С.Дінцю. З одночасним зайняттям міст: Ростов-на-Дону та Новочеркаськ.

19 травня
Польське повстання, чехословацька влада знову ввела в місті військовий стан.

20 травня
-(ВФ)Протест польського уряду щодо жорстокого придушення виступів поляків в Тешинській області

21-23 травня
-(ВФ)Ряд бойових зіткнень польських військ з чешськими частинами.
Зображення

Чеські легіонери під час бойових дій в Тешинській Сілезії


28 травня
- Після отримання нових підкріплень, червоні форсують Манич в напрямку Тихорецька, спроба ЗСПР обійти правий фланг наступаючих військ призводить до великого бою в районі станиці Єгорлицької (1-3 червня), в якій донська і кубанська кавалерія зазнала поразки і почала відходити частково на Тихорецьк, частково в Ростов-на-Дону.

31.05.1920
- (ВФР)Вища Військова Рада Антанти запропонувала провести арбітраж про приналежність Тешинської Сілезії (спірною між Польщею та Чехословаччиною), відмовившись від проведення в цій області плебісциту.

4 червня
- Командування ЗСПР віддає наказ відступати всім частинам за Кубань.
- Тріанонський мирний договір між союзними державами Антанти у Першій світовій війні та Угорщиною. За цим договором договором та Словаччина була включена до складу Чехословаччини; Трансільванія - східна частина Банату, передавались Румунії; Хорватія, Воєводина і Західний Банат — Королівству СХС (Югославії; провінція Бургенлянд — Австрії. Угорщина відмовлялася від будь-яких прав на порт Рієку (Фіуме), визнавала незалежність Чехословаччини і Королівства СХС, а також «тимчасову опіку» Чехословаччини над Карпатською Україною, з подальшим обов’язковим проведення плебісциту в Закарпатті з метою визначення приналежності її до Чехословаччини чи України.

8 червня
- Армія червоних вийшла до Кизляра, головні сили Кавказького фронту вийшли до Кубані в середній течії, 9 червня - у нижній, 10 червня зайняли Ставрополь.

9-12 червня
- По всій течії Кубані проходять бої між залишками військ ЗСПР, з вечора 12 червня ЗСПР починають відходити в середній і верхній течії Кубані за Лабу, Прикриваючи евакуацію.

15 - 20 червня
- Йдуть бої в нижній течії Кубані і по Лабі. 20 червня ЗСПР починають відходити на узбережжя, де з 5 червня відбувається загальна евакуація цивільного населення, біженців, урядових структур з Новоросійська і Туапсе до Криму. 20-28 червня відбувається евакуація кубанських і донських козачих військ і добровольців.

15 червня - 15 липня
- Відбувається Грозненска операція.

22 червня
- Взяття більшовицьким військами Новоросійська.

1 липня
- Прийнято рішення про формування додаткових кінних дивізій з донських і кубанських козаків, евакуйованих в Україну. На даний момент існувала в складі 2-го КК Окрема зведена козача дивізія під командуванням генерала Улагая.

Весь липень відбуваються дрібні сутички на лінії фронту.

2 липня
-(ВФР)Прибуття англо-французької військової місії (лорд д'Абернон, ген.Редкліфф; Жюссеран, ген.Вейган), до Польщі. Зустріч членів місії з президентом Чехословаччини Я.Масариком, згода останнього на проведення арбітражу. Польська сторона неоднозначно поставилася до цієї події. З одного боку підтримуючи даний арбітраж, а з іншого бажаючи отримати всю територію Тешинської області.

5 липня
- (ВФ) У Києві розпочинаються переговори з делегацією РСФРР по межі і відносин, одночасно в пресі починається антиукраїнська (анти буржуазна і антикулацька і антипоміщицька) пропаганда. Переговори тривають приблизно місяць, але не приводять до успіху.
- (РФ) Розпочалась Конференція представників Антанти за участі Польщі, Чехословаччини та Німеччини в бельгійському місті Спа, яка тривала до 16 липня. На Конференції окрім розгляду питань пов’язаних з виплатою Німеччиною репарацій, також було розглянуто питання приналежності спірної між Польщею і Чехословаччиною Тешинської Сілезії. 10 липня представники Антанти прийняли рішення про розділення спірної території між Польщею та Чехословаччиною, в результаті якого 58.1% площі і близько 67.9% населення Тешинської Сілезії передавалась Чехословаччині, на якій знаходилась значна етнічна польська меншина. Польща хоч і визнала рішення конференції, проте відмовилась офіційно підписати угоду про розподіл даної території.

16 липня
-Зрив польською стороною підписанню угоди по розділу Тешинської області через звістки про нове повстання в регіоні та військової сутички між регулярними частинами.

19 липня
-(ВФ)Відтермінування підписання угоди до стабілізації ситуації в Тешині. Нарощування протягом наступних двох місяців сил обидвох країн

20 серпня
- (РФ) у місті Севрі (поблизу Парижа) був підписаний Севрський мирний договір між султанським урядом Туреччини і союзними державами – переможницями у Великій війні (Великобританією, Францією, Італією, Японією, Бельгією, Грецією, Польщею, Португалією, Румунією, Королівством Сербів, Хорватів і Словенців, Хіджазом, Чехословаччиною та дашнакською Вірменією). До часу підписання договору більша частина Туреччини була окупована військами великих держав. Згідно з угодою, Палестина та Ірак передавалися Великобританії, Сирія і Ліван – Франції як підмандатні території. Туреччина відмовлялася від усяких зазіхань на Аравійський півострів і країни Північної Африки, визнавала англійський протекторат над Єгиптом, англійську анексію Кіпру, передавала Італії Додеканесські острови. Східна Фракія та Едірне (Адріанополь), Галліпольський півострів передавалися Греції. Зона проток підлягала повному роззброєнню і поступала під контроль створеної Антантою міжнародній Комісії проток. Севрський мирний договір відновлював режим капітуляції, фактично надавав державам Антанти право втручатися у внутрішні справи Туреччини, обмежував турецькі збройні сили 50 тис. солдат і офіцерів, у тому числі 35 тис. жандармерії. Його підписання викликало величезне обурення турецького народу. Уряд Великого національного зібрання Туреччини (створений в квітні 1920р.) відкинув договір. Навіть султан не зважився його ратифікувати. Військова та політична підтримка, надана Радянською Росією, а також рішуча перемога у Греко – турецькій війні 1919 – 1922рр. дали можливість уряду М. Кемаля Ататюрка домогтися на Лозаннський конференції 1922 – 1923 рр. офіційного скасування Севрського мирного договору.
- (РФ) Після консультацій з РСФРР, Антанта спільним комюніке визнала незалежність прибалтійських республік (Литви, Латвії й Естонії).




30 серпня
- (РФ) Румунські війська залишили с.Ясіня і разом із цим усю територію Підкарпатської України.


30.09. - 22.10
Наступ польських частин в Тешинській області. Поразка чехословацьких сил в регіоні.

02 жовтня
(ВФ)Таємна зустріч Т.Массарика та посла Української Держави в Чехословаччині М.Славинського з пропозицією до українського уряду негайного ввести українські війська до Підкарпатської Русі при гарантуванні Українською Державою проведення плебісциту про приналежність Підкарпатської Русі (вивільнені чехословацькі частини з Закарпаття чеський уряд планував кинути проти поляків). Відразу після зустрічі український посол телеграфував в Київ Гетьману про зміст пропозиції. Вже на наступний ранок посол отримав позитивне рішення, гарантії і подальші інструкції з Києва, а також повноваження на підписання такої угоди з чехословацьким урядом.

03 жовтня
-(ВФ)Гетьман П.Скоропадський видав таємний наказ Окремому гірському корпусу терміново готуватися до походу в Підкарпатську Русь.

05 - 07 жовтня
- По попередній згоді український Окремий гірський Корпус входить в Закарпаття на зміну чеським військам котрі терміново перекидуються проти Польщі. Операція відбувається по чотирьом напрямкам: перша група наступає вздовж річки Уж на Великий Базарний – Перечин - Ужгород – Чоп, друга – на Воловець - Сваляву – Мукачеве – Іршаву - Берегсас (Берегове), третя вздовж річки Ріка на Міжгір’я – Хуст, де розділившись продовжили одночасно наступ на Севлюш (Виноградів) і Тячів, четверта – на Ясіння – Рахів – Марамарошський Сигіт (проте на підступах до Сигіта зустрічає румунські війська і при команді не вступати в серйозні бої відходить назад до Рахова). До ранку 8 жовтня, не зустрічаючи опору з боку чехословаків, майже вся територія Закарпаття була зайнята українськими військами. Взагалі операція була проведена блискуче, відбулись лише невеликі локальні бої з румунами (у зв’язку з тим що операція проводилась таємно, румуни навіть не знали про вступ на Закарпаття ОГК і попервах запрошували допомогу чехословаків).

8 жовтня
- В Мукачевому, де розмістився штаб Окремого гірського Корпусу і тимчасова українська військова адміністрація (вони розмістились в замку «Паланок») відбувся урочистий велелюдний український мітинг і підняття українського синьо-жовтого стяга.
Зображення

Урочистий український мітинг закарпатців на честь вступу українських військ до Підкарпатської Русі


22 жовтня
-Укладання перемир'я між Польщею і Чехословаччиною.

28 грудня
- В бельгійському місті Спа було підписано угоду між Чехословаччиною та Польщею про приналежність Тешинської області Польщі. Таким чином, Польща, скориставшись невдачами Чехословаччини у збройному протистоянні, залишила за собою 75% області.

_________________
"Деякі типи правди є брехнею, і саме вони користуються найбільшою популярністю." Джек Лондон


Догори
 Профіль  
 
Відображати повідомлення за:  Сортувати за  
Створити нову тему Відповісти  [ 1 повідомлення ] 

Часовий пояс UTC + 2 годин [ DST ]



Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість


Ви не можете створювати нові теми у цьому форумі
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі
Ви не можете редагувати ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете видаляти ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете додавати файли у цьому форумі

Знайти:
Вперед:  
cron
Powered by phpBB © 2000, 2002, 2005, 2007 phpBB Group
Вы можете бесплатно создать форум PHPBB2 на MyBB2.ru, Также возможно создать форум бесплатно PHPBB3 на Getbb.ru
Український переклад © 2005-2007 Українська підтримка phpBB