Форум сайтa pvz.in.ua

Вітаємо Вас на нашому форумі!
Сьогодні: 28 березня 2024, 23:04

Часовий пояс UTC + 2 годин [ DST ]




Створити нову тему Відповісти  [ 98 повідомлень ]  На сторінку Поперед.  1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 ... 10  Далі
Автор Повідомлення
 Тема повідомлення: Re: Обговорення Таймлайну
ПовідомленняДодано: 16 листопада 2015, 00:58 
Офлайн
Генеральний хорунжий
Аватар користувача

З нами з: 21 січня 2015, 10:42
Повідомлення: 940
Звідки: Луцьк
Reputation points: 2

Add reputation pointSubtract reputation point
Цитата:
І тут я трохи не зрозумів, тут мається на увазі саме розподіл морського міністерства між військовим та новим окремим цивільним морським міністерством? Бо ж наче окреме морське міністерство у нас існувало від самого початку Гетьманату, та й до нього.


Схоже на те!

_________________
"Деякі типи правди є брехнею, і саме вони користуються найбільшою популярністю." Джек Лондон


Догори
 Профіль  
 
 Тема повідомлення: Re: Обговорення Таймлайну
ПовідомленняДодано: 22 листопада 2015, 19:22 
Офлайн
Сотник
Аватар користувача

З нами з: 21 січня 2015, 12:57
Повідомлення: 455
Reputation points: 2

Add reputation pointSubtract reputation point
gazon написав:
Потихеньку переглядаю Історичний календар інституту історії України НАН України для доповнення нашого ТЛ деякими подіями і наткнувся на таку подію:
Цитата:
23 (10) вересня 1918 (понеділок) - Рада міністрів Української держави ухвалила виділити морське міністерство в окреме відомство. Сполучення обов'язків військового і морського міністрів в одній особі було тимчасовим заходом.

І тут я трохи не зрозумів, тут мається на увазі саме розподіл морського міністерства між військовим та новим окремим цивільним морським міністерством? Бо ж наче окреме морське міністерство у нас існувало від самого початку Гетьманату, та й до нього.

Швидше за все, що до вересня це було по факту одне міністерство, бо ж сказано, що міністром і військових, і морських справ була одна особа


Догори
 Профіль  
 
 Тема повідомлення: Re: Обговорення Таймлайну
ПовідомленняДодано: 23 листопада 2015, 13:41 
Офлайн
Генеральний хорунжий
Аватар користувача

З нами з: 21 січня 2015, 12:45
Повідомлення: 946
Звідки: Волинь
Reputation points: 4

Add reputation pointSubtract reputation point
sergei-lvov написав:
Швидше за все, що до вересня це було по факту одне міністерство, бо ж сказано, що міністром і військових, і морських справ була одна особа


Таки да! Ось знайшов наказ Гетьмана про склад Ради міністрів від 3-го травня. Було одне міністерство військових справ і флоту! А також для мене стало новиною, те що вже тоді існувало міністерство пошт і телеграфів. У на же в ТЛ воно з"являється тільки в 1920 році. Прийдеться перероблювати :(
Зображення

_________________
І настане час, коли один скаже: "Слава Україні!" І мільйони відповідатимуть: "Героям слава!" (с) Степан Бандера

Борітеся — поборете! Вам бог помагає! За вас правда, за вас слава. І воля святая! /Т.Г. Шевченко/


Догори
 Профіль  
 
 Тема повідомлення: Re: Обговорення Таймлайну
ПовідомленняДодано: 23 листопада 2015, 22:11 
Офлайн
Генеральний хорунжий
Аватар користувача

З нами з: 21 січня 2015, 10:42
Повідомлення: 940
Звідки: Луцьк
Reputation points: 2

Add reputation pointSubtract reputation point
gazon написав:
sergei-lvov написав:
Швидше за все, що до вересня це було по факту одне міністерство, бо ж сказано, що міністром і військових, і морських справ була одна особа


Таки да! Ось знайшов наказ Гетьмана про склад Ради міністрів від 3-го травня. Було одне міністерство військових справ і флоту! А також для мене стало новиною, те що вже тоді існувало міністерство пошт і телеграфів. У на же в ТЛ воно з"являється тільки в 1920 році. Прийдеться перероблювати :(
Зображення


Тю, переробимо) До речі маю надію до кінця тижня війну 1920 таки написати)

_________________
"Деякі типи правди є брехнею, і саме вони користуються найбільшою популярністю." Джек Лондон


Догори
 Профіль  
 
 Тема повідомлення: Re: Обговорення Таймлайну
ПовідомленняДодано: 07 грудня 2015, 00:14 
Офлайн
Сотник
Аватар користувача

З нами з: 21 січня 2015, 12:57
Повідомлення: 455
Reputation points: 2

Add reputation pointSubtract reputation point
Цитата:
1 – 11 травня
- Наступ армії УД з лінії Луганськ-Таганрог на схід та зайняття рубежу від гирла річки Дон далі по С.Дінцю. З одночасним зайняттям міст: Ростов-на-Дону та Новочеркаськ.

Я зауважив та щось подумав, що варто б цей наступ зсунути на тиждень чи хоч б на днів пять на більш раній термін.


Догори
 Профіль  
 
 Тема повідомлення: Re: Обговорення Таймлайну
ПовідомленняДодано: 07 грудня 2015, 00:19 
Офлайн
Генеральний хорунжий
Аватар користувача

З нами з: 21 січня 2015, 10:42
Повідомлення: 940
Звідки: Луцьк
Reputation points: 2

Add reputation pointSubtract reputation point
sergei-lvov написав:
Цитата:
1 – 11 травня
- Наступ армії УД з лінії Луганськ-Таганрог на схід та зайняття рубежу від гирла річки Дон далі по С.Дінцю. З одночасним зайняттям міст: Ростов-на-Дону та Новочеркаськ.

Я зауважив та щось подумав, що варто б цей наступ зсунути на тиждень чи хоч б на днів пять на більш раній термін.


Чому? Що це змінить? І які підстави для цього?

_________________
"Деякі типи правди є брехнею, і саме вони користуються найбільшою популярністю." Джек Лондон


Догори
 Профіль  
 
 Тема повідомлення: Re: Обговорення Таймлайну
ПовідомленняДодано: 07 грудня 2015, 01:16 
Офлайн
Сотник
Аватар користувача

З нами з: 21 січня 2015, 12:57
Повідомлення: 455
Reputation points: 2

Add reputation pointSubtract reputation point
Наступ червоних починається 20 квітня, 20-23 вони виграють бій, 23 форсують Дон. При наступі 1 травня ми маємо зіштовхнутися з червоними вже в донецькому виступі


Догори
 Профіль  
 
 Тема повідомлення: Re: Обговорення Таймлайну
ПовідомленняДодано: 07 грудня 2015, 01:25 
Офлайн
Генеральний хорунжий
Аватар користувача

З нами з: 21 січня 2015, 10:42
Повідомлення: 940
Звідки: Луцьк
Reputation points: 2

Add reputation pointSubtract reputation point
sergei-lvov написав:
Наступ червоних починається 20 квітня, 20-23 вони виграють бій, 23 форсують Дон. При наступі 1 травня ми маємо зіштовхнутися з червоними вже в донецькому виступі

Ок. Переношу наступ на 24 квітня

_________________
"Деякі типи правди є брехнею, і саме вони користуються найбільшою популярністю." Джек Лондон


Догори
 Профіль  
 
 Тема повідомлення: Re: Обговорення Таймлайну
ПовідомленняДодано: 18 грудня 2015, 21:16 
Офлайн
Генеральний хорунжий
Аватар користувача

З нами з: 21 січня 2015, 12:45
Повідомлення: 946
Звідки: Волинь
Reputation points: 4

Add reputation pointSubtract reputation point
Поряд з роботою колеги Anderson-а над війною 1920-го року, теж вирішив активізувати роботу над ТЛ. Зокрема хочу почати з самого початку, тобто з квітня 1918 року. Основою до внесення змін стала хронологія на сайті Інституту історії України. Ось деякі доповнення, уточнення і переробки ТЛ з 29 квітня по 5 червня.

Тут викладаю тільки додані, доповнені або видозмінені події.
Цитата:
29 квітня 1918 (понеділок)
- В Києві в приміщенні цирку на Миколаївській вулиці, об 11-й ранку відкрився Всеукраїнський з’їзд хліборобів-власників. На нього прибули 6432 уповноважених від 8 українських губерній. Загалом у з’їзді взяли участь близько 8 тис. осіб. Відкрив засідання голова ініціативної групи селянин Кременчуцького повіту на Полтавщині Микола Гаврилович Коваленко. Головою обрали представника Київщини Михайла Михайловича Вороновича. З’їзд працював під пильною охороною німецьких військових. На пропозицію делегата Полтавщини про те, що вся влада повинна мати характер диктатури, і делегата Київщини, який підтримав цю думку, збори відповіли вигуками «Браво!», «Ура!», «Гетьмана! Гетьмана!». В одній з лож з’явився П. Скоропадський. Голова зборів запропонував обрати його гетьманом. Відповіддю стали вигуки: «Хай живе Гетьман!». О 4-й дня 1918 р. хлібороби-власники обрали П.Скоропадського Гетьманом всієї України. Центральну Раду і Малу раду оголосили розпущеними. П.Скоропадський подякував присутніх і заявив, що «не задля власної користі бере на себе тягар тимчасової влади і молить бога, щоб він дав сили й твердості врятувати Україну».
- П.Скоропадський видав «Грамоту до всього українського народу», в якій наголошував, що відроджена Українська Держава своїм порятунком зобов’язана «могутній підтримці Центральних держав», які й далі продовжували боротися «за цілісність і спокій України». У Грамоті говорилося, що він проголосив себе Гетьманом у відповідь на категоричні вимоги усіх трудових прошарків населення утворити державу, здатну зберегти в країні спокій, законність і можливість продуктивної праці. Управління Українською Державою передбачалося будувати через посередництво призначеного Гетьманом Кабінету міністрів на основі законів про тимчасовий державний устрій. Центральна і Мала ради, а також усі земельні комітети розпускалися. Усі міністри УНР та їхні товариші звільнялися. Усі розпорядження, як Центральної Ради, так і колишнього російського Тимчасового уряду скасовувалися. Найближчим часом обіцяно було видати закон про порядок виборів до Українського Сойму. Грамота гарантувала відновлення прав приватної власності, визначала шляхи розв’язання земельного питання (відчуження від великих власників по дійсній вартості земель для наділення малоземельних), містила обіцянки забезпечити права робітничого класу, особливо залізничників, проголошувала свободу торгівлі та підприємництва, а також відновлення основ культури і цивілізації.
- Вироблено Закон про тимчасовий державний устрій України: про гетьманську владу, про віру, права, обов’язки українських козаків і громадян, про закони, Раду міністрів, фінансову раду і Генеральний суд.
- П. Скоропадський доручив М. Сахно - Устимовичу сформувати уряд, наказавши вступити у переговори з відомими українськими діячами щодо входження до його складу.

30 квітня 1918 (вівторок)
- Через раптову хворобу М. Сахно - Устимовича (подейкували, що його не погодив начальник штабу Оберкомандо генерал В. Гренер та австрійський посланник Р. Принциг), обов'язки Голови Ради Міністрів Української Держави покладено на М. Василенка, якому доручено сформувати уряд не пізніше вечора 1 травня. Негайно розпочались переговори з різними кандидатами, що до їх призначення в Уряд.

2 травня 1918 (четвер)
- Відбулось попереднє засідання Ради Міністрів Української Держави за головуванням Миколи Василенка та за участю Гетьмана Петра Скоропадського.
- У власноручних листах П. Скоропадський повідомив фельдмаршалу німецьких військ Г. фон Ейхгорну, німецькому послу в Україні барону фон Мумму та австро-угорському послу фон Принцич-Хервалту, що уряд Української Держави вступає до виконання обов'язків. До листів додавався реєстр кабінету міністрів.

3 травня 1918 (п’ятниця)
- Гетьман Павло Скоропадський підписав Наказ №1 від 03 травня 1918 р. про призначення на пост Отамана (Голови) Ради Міністрів – Федора Андрійовича Лизогуба та затвердження складу Ради Міністрів у такому складі:
• Отаман Ради Міністрів (Голова) – Лизогуб Федір Андрійович (октябрист);
• ТВО Міністра закордонних справ – Василенко Микола Прокопович;
• ТВО Міністра військових справ і Флоту – Начальник Генерального Штабу полковник Сливинський Олександр Володимирович (безпартійний);
• Міністр внутрішніх справ – Лизогуб Федір Андрійович (октябрист);
• ТВО Міністра пошт і телеграфів – Лизогуб Федір Андрійович (октябрист);
• Міністр фінансів – Ржепецький Антон Карлович (кадет)
• Міністр торгу й промисловості – Гутник Сергій Михайлович (кадет / ПРОТОФІС)
• Міністр праці – Вагнер Юлій Миколайович (безпартійний)
• Міністр шляхів – Бутенко Борис Апполонович (кадет / УНГ)
• Міністр продовольчих справ – Соколовський Юрій Юрійович (кадет)
• Міністр судових справ – Чубинський Михайло Павлович (кадет)
• Міністр народного здоров'я – Любинський Всеволод Юрійович (УНГ)
• Міністр народної освіти – Василенко Микола Прокопович (кадет)
• Державний контролер – Афанасьєв Георгій Омелянович
• Державний секретар – Гіжицький Михайло Лукич (Союз земельних власників / УНГ)

- Рада міністрів Української Держави ухвалила на своєму засіданні заснувати при Раді міністрів Юридичну нараду, до відома якої входили б питання Юридичної наради, заснованої ще Тимчасовим урядом 30 березня 1917 р. Головою цієї наради вирішено було запросити Сенатора Конрада Конрадовича Диновського з наданням йому обрання членів цієї наради. На утримання цієї наради асигновано 100 000 карб. на рік. Державній Канцелярії доручено виробити і подати на схвалення Ради Міністрів становище і штати цієї наради.
- З метою поліпшення грошового і фінансового становища Рада міністрів визнала необхідним запровадити монополію на цукор, тютюн і сірники та підвищення залізничних тарифів, впровадження казенної винної монополії.
- Рада міністрів ухвалила друкувати грошові знаки в Україні – в Києві і Одесі.

4 травня 1918 (субота)
- На ст.Коренево розпочались переговори між представниками німецьких і українських військ та військ РСФРР, щодо укладення перемир’я на ділянці фронту Рильськ - Суджа. Передбачалося встановлення демаркаційної лінії і нейтральної смуги ширше 10 км. З українсько-німецької сторони межа цієї зони проходила по лінії Суджа – Любимово - Коренево, залізниця Коренево - Рильськ; з російської сторони – Мазепівка – Степанівка - Нижня Груня – перехрестя залізниці Крем’яне - Льгов з дорогою Олександрівка - Скрилівка – Мала Локня – Черкаська-Порічна – Курчаниновка – Пушкарне - Руська Конопелька. За умовами перемир’я тут заборонялися великомасштабні військові дії, перехід нейтральної смуги охоронними та розвідувальними патрулями з обох сторін, реквізиція продовольчих запасів тощо.
- РНК РСФРР видав наказ про припинення військових дій на Україні і роззброєння українських частин, які б перейшли через кордон радянської Росії.
- У зв’язку з резолюцією Катеринославської Думи, яка закликала боротись з владою Гетьмана, у приміщенні управи був проведений обшук і затримано членів Управи.

6 травня 1918 (понеділок)
- У Конотопі продовжились переговори про перемир’я між представниками українських і німецьких військ та військ РСФРР, розпочаті 4 травня у Кореневі. Був ухвалений договір, який включав досягнуті у Кореневі домовленості, але поширював їхню дію на інші ділянки фронту – від Рильська до Білгорода. З українського боку демаркаційна лінія проходила в напрямку від Рильська по залізниці Рильськ - Коренево до станції Коренево, далі на Новоіванівку –Лебедівщину – Загребельє - Суджу, по західному берегу р.Суджа до впадіння у Псел, по південному берегу Псла до гирла річки Піни, по західному берегу Піни до Ракова, далі південним берегом Піни до села Пінка, звідти умовною лінією між селами Пінка – Данилівка – Гостищево – Особиніно - Ушаково – західним берегом річки Короче -Корінь до Боровської - Нелюдова – по умовній лініх Нелюдово – Купино - Дмитрієвка; з російського боку – Мазепівка, Степанівка - Нижня Груня – перехрестя залізниці Коренево - Льгов та дороги Олександрівка –Вілінськ – Кремяне - Мала Локня – Черкаська – Порічна – Курчанинівка – Пучкани - Руська Конопелька – Щегольок - Довгі Буди - Рябинська Буда – Кам’янка – Федосіївка – Новеньке - Верхньо-Покровський – Городнє – Тетервіно – Клейменівка – Шолохове – Козацьке – Зяче –Олексіївка – Тюрино - Велике Городище - Верхня Береза - Троїцька.

7 травня 1918 (вівторок)
- Рада міністрів на своєму засіданні ухвалила низку рішень. Зокрема було перезатверджено всі договори і угоди з іноземними державами, що були укладені попереднім урядом. Ухвалено відкликати мирну делегацію з Курська. Усім відомствам наказано переглянути видані попереднім урядом закони і визначити, які з них мають бути визнані невідповідними. Також було ухвалено, що Накази Гетьмана П. Скоропадського мали проводитись через міністра юстиції і Генеральний суд з публікацією в «Державному Вістнику». Окрім цього було прийнято що суд в Україні здійснюється від «імені Закону Української Держави на державній мові – український», а при міністерстві юстиції наказано утворити спеціальну комісію для розробки україномовної юридичної термінології. До видання законів українською мовою, в судочинстві дозволено було використовувати російську мову. Відносно державних кордонів України, зазначених виконуючим обов’язки військового міністрома, Рада міністрів визнала їх, наголосивши на необхідності приєднання Криму до України. Рада розглянула питання про оклади міністрів і товаришів міністрів, визначила видатки на утримання гетьмана та ряд ін.

8 травня 1918 (середа)
- Рада міністрів заслухала доповідь адмірала А. Покровського про становище Чорноморського флоту – про захоплення німцями 3 суден і 5 пароплавів австро-угорськими військами. Відносно транспортної флотилії – ухвалили передати її судна власникам. У зв’язку з повідомленнями про захоплення різного майна німецькими і австро-угорськими військами постановили обов’язково направляти протести до центральних установ держави та Німеччини і Австро-Угорщини. Оголошено заяву гетьмана про відправку ним листа німецькому послу про необхідність приєднання Криму до України.

9 травня 1918 (четвер)
- Рада народних міністрів в своєму засіданні розглянула наказ фельдмаршала Г. Ейхгорна від 3 травня 1918 р. Положення цього наказу, що врожай належить тим, хто засіяв весною, визнано як таке, що суперечить принципу власності, проголошеної гетьманом П.Скоропадським у його грамоті. Голові Ради міністрів пропонувалось увійти в переговори з німецьким послом та начальником штабу німецьких військ, щоб внести корективи у це положення – за власниками землі зберігається право на цю землю і відшкодовується за посіви орендною платнею або натурою. Відносно запровадження Департаменту друку ухвалено дати йому назву «Бюро преси» і виключити відділ цензури. Рада міністрів визнала необхідним видання органу для сільського населення і запровадження секретного фонду та видання Урядового повідомлення у розвиток положень Грамоти П. Скоропадського.
- У Катеринославській губернії впроваджено воєнне становище. Заборонено мітинги, зібрання, маніфестації на вулицях та в приміщеннях; заборонено переховування в приватних помешканнях зброї та рух на вулицях після 9-ї години вечора. Конфісковані газети «Мысль», «Робітнича газета» і «Боротьба».
- З Курська до Києва повернулася делегація Українського уряду, яка була направлена для ведення мирних переговорів з представниками Російської Радянської республіки. Дмитро Ісаєвич, голова делегації, на цей час ще не повернувся. На наступний члени делегації були на прийомі у міністра закордонних справ і зробили доповідь про хід переговорів і причини, свого повернення.

10 травня 1918 (п’ятниця)
- Опубліковано підписане головою Ради міністрів і міністром внутрішніх справ Ф. Лизогубом та іншими членами кабінету (М. Василенком, А. Ржепецьким, С. Гутником, Ю. Соколовським, В. Бутенком, Ю. Вагнером, М. Чубинським, В. Любинським та отаманом Лігнау) «Урядове повідомлення» із спростуванням чуток, що поширювалися представниками певних громадських кіл, ніби в Україні відновлюється «самодержавіє» в особі гетьмана. У цьому документі говорилося, що Гетьман не збирається стати самодержцем, а назва гетьман – є втіленням в історично-національній формі ідеї незалежної та вільної України. Уряд заявляв, що не збирається придушувати українську націю, її мову, культуру і державність, а навпаки – сприятиме їх дальшому розвитку. Головним завданням уряду, який мав перехідний характер, вважалося зміцнення державного ладу аби довести країну до скликання народного представництва для виявлення справжньої волі народу.
- Рада міністрів на своєму засіданні запропонувала міністру іноземних справ з’ясувати строк відкриття переговорів мирної делегації з РСФРР, визначивши місцем їх проведення м.Київ. У зв’язку з антиурядовою агітацією Рада міністрів ухвалила поширити Грамоту гетьмана серед населення, оголосити її у церквах. Вирішено було субсидувати ту пресу, яка розповсюджується серед народу, розробити питання про видання урядової народної газети українською мовою, урядове повідомлення за підписами всіх членів кабінету видати українською і російською мовами.
- П.Скоропадський направив ноту послу Німеччини барону А. фон Мумму з мотивуванням необхідності прилучення Криму до України.
- Київ. Відбувся з’їзд Ради Всеукраїнської учительської спілки (тривав 2 дні). Ухвалено постанови про утворення фонду для заснування в Києві, Всеукраїнського учительського дому, Всеукраїнського учительського видавничого товариства, організацію окремих українських учительських спілок скрізь, де є певна кількість учителів - українців. На вимогу німецького коменданта Києва роботу з’їзду було припинено достроково.

11 травня 1918 (субота)
- Відбувся з’їзд Української партії соціалістів – федералістів (УПСФ) за участю 50 делегатів. Головував на з’їзді І.Шраг. Було заслухано звіт ЦК партії. У доповідях з Катеринослава, Чернігова, Полтави, Одеси, Житомира відзначався «сумний настрій населення з приводу політичного перевороту» і побоювання перед поверненням старого режиму, викликані деякими офіційними призначеннями. З’їзд ухвалив низку резолюцій, основними з яких були: «В справі федерації й самостійності» (в якій підтримувалась ідея незалежності України та не припустимості федерації з Великоросією, однак не відкидалась ідея федерації з новоутвореними національними державами на теренах Російської Імперії), «В справах тактики й відношення до моменту» (в цій резолюції УПСФ ставиться рішуче негативно до гетьманської авторитарної форми влади і стає в опозицію до реакційного і протидержавного Уряду). Також з’їзд заборонив представникам УПСФ входити до складу Уряду. З’їзд закінчився 13 травня.
- Гетьмана відвідала делегація офіцерів Сердюцької дивізії. Посилаючись на чутки, що П.Скоропадський і його кабінет міністрів дотримуються великоросійської орієнтації, делегати просили спростувати їх. Гетьман в бесіді з ними заявив, що ні він, ні сучасний уряд навіть не мають наміру дотримуватися подібної орієнтації і вважають своїм завданням: зберегти державність та самостійність України. Цього ж дня гетьмана відвідала делегація жінок військовополонених із скаргами на тяжкий матеріальний стан їхніх родин. П.Скоропадський пообіцяв розглянути це питання і запевнив, що урядові вдасться задовольнити ці домагання щодо повернення з полону їхніх чоловіків.
- До Києва прибув представник донського отамана П. Краснова генерал А. Черячукін, який виконував обов’язки посла Всевеликого війська Донського в Українській Державі. Дон виявив зацікавленість у тісних політичних та економічних зв’язках з Україною.
- Під час зустрічі у Києві російських більшовицьких представників з Гетьманом Павлом Скоропадським і тимчасовим винувачем обов’язки міністра закордонних справ Української Держави Миколою Василенком місцем переговорів остаточно визначили столицю України.

12 травня 1918 (неділя)
- В Києві розпочалися лекторські українознавчі курси для осіб, які викладатимуть на літніх курсах для народних вчителів. На навчання приймалися вчителі з вищою освітою. Слухачі забезпечувалися безкоштовним проживанням та державною грошовою допомогою.

13 травня 1918 (понеділок)
- Міністерство внутрішніх справ видало телеграфне розпорядження про необхідність довести до відома населення, що «вся влада на Україні належить Гетьману всієї України Павлу Скоропадському, який визнаний військовим командуванням – німецьким та австрійським, яке виявило готовність на випадок необхідності підтримувати цю владу своєю збройною силою і суворо карати за непідкорення цій владі у повному єднанню з українською адміністрацією».
- Гетьман призначив столичним отаманом генерал-майора Олександра Павловича Ханукова.

14 травня 1918 (вівторок)
- Міністр внутрішніх справ Ф.Лизогуб видав наказ про скасування посад повітових комісарів і заміну їх повітовими старостами.
- Виборче бюро, сформоване ще урядом Центральної Ради для обрання Всеукраїнських Установчих зборів, доповіло міністру внутрішніх справ Української Держави про наслідки його діяльності і порушило питання про свою подальшу долю: чи воно має самоліквідуватися, чи перед ним будуть поставлені нові завдання, зокрема, на основі настанов «Грамоти до всього українського народу» П. Скоропадського від 29 квітня 1918 р., в якій йшлося про те, що найближчим часом мав бути виданий закон про порядок виборів до Українського Сейму. Зрештою, 23 травня керівництво Виборчого бюро подало до міністерства внутрішніх прав доповідь про порядок ліквідації старих засад виборчої справи в Україні і вироблення нових.
- В Одесі відбулися збори «Союзу російського народу».

15 травня 1918 (середа)
- Міністр шляхів Української Держави Б. Бутенко видав наказ про зміну назв залізниць: Південно-Західної на Правобережну, Південної – на Слобідську, Катерининської – на Запорізьку.
- У Києві розпочався з’їзд промисловців, банкірів, торговців, фінансистів та поміщиків (закінчився 18 травня) за участю близько 1 000 делегатів на якому було засновано Союз промисловості, торгівлі, фінансів і сільського господарства (ПРОТОФІС) — проросійську політичну організацію в Україні. Головою ПРОТОФІСу був обраний великий харківський землевласник князь О. Голіцин, його заступником голова Спілки гірничопромисловців Півдня України М. фон Дітмар. До президії також входили великий підприємець і землевласник В.Демченко, цукрозаводчик граф О. Бобринський, відомий банкір А. Добрий, князь В. Кочубей та інші. На з’їзді були присутні Отаман – Міністр УД Ф. Лизогуб та міністри: С. Гутник, А. Ржепецький, Б. Бутенко. Організація ухвалила підтримувати владу гетьмана П. Скоропадського, але за умов, що він скеровуватиме свою політику в проросійський напрям й відновить права й власність буржуазії, скасовані за революції 1917.

16 травня 1918 (четвер)
- Гетьман Павло Скоропадський затвердив вироблений Радою міністрів Закон «про перейменування губернських і повітових комісарів та їхніх помічників на губернських і повітових старост і їхніх помічників».
- Спеціальним наказом № 12 від 16 травня 1918 р. Гетьманом Скоропадським було створено Міністерство віросповідань при Кабінеті Міністрів, основним завданням якого було будування державної політики Гетьманату на засадах конституційного визнання Української Православної Церкви як «традиційної церкви України». Структура Міністерства віросповідань мала наступний вигляд: департамент загальних справ (канцелярія, бухгалтерія, господарський відділ, інформаційне бюро, реєстратура, архів); департамент у справах Православної церкви (загальний, статистичний, фінансовий відділи); департамент інослав’я та іновір’я (відділи християнських, нехристиянських віросповідань та фінансовий); департамент духовної освіти (шкільно-педагогічний, фінансовий, видавничий та охорони старовини). Міністром віросповідань Гетьман призначив релігійного філософа, богослова, культуролога і педагога, професора університету Св.Володимира Василя Васильовича Зіньківського.

17 травня 1918 (п’ятниця)
- Одеса. Головний окружний комісар Херсонщини, Таврії та Катеринославщини видав наказ про заборону на підпорядкованих йому територіях будь-яких виступів проти гетьманської влади. Винні у порушенні цього наказу мали піддаватися в адміністративному порядку ув’язненню до 6-ти місяців або грошовому штрафу до 3 тис. карбованців. Застосування цих санкцій покладалося на комісара м.Одеси та губернських старост Херсонщини, Таврії і Катеринославщини. В найтяжчих випадках окружний комісар цих трьох губерній розглядав справу про виселення винних за межі України. 5 червня 1918 р. наказ оголосили для неухильного виконання.
- Звернення Уманського союзу землеробів до міністра внутрішніх справ із скаргою на умови проведення виборів до міських, сільських та земських самоурядувань з викладом вимог щодо наведення порядку і запобігання самоуправства селян. Ставилося питання про негайне призначення повітового старости і начальника міліції, роззброєння населення, повернення у свої господарства поміщиків та орендарів і забезпечення умов ведення господарства й найголовніше – найближчим часом запровадження на місцях твердої влади.
- Міністр шляхів Б. Бутенко видав наказ про українізацію міністерства шляхів, згідно з яким всі зносини з міністерством належало здійснювати тільки державною (українською) мовою. Особливу увагу зверталося на вивчення української мови урядовцями телеграфу. Печатки та штампи треба було негайно перекласти на державну мову. Всі офіційні та напівофіційні документи міністерства шляхів наказувалося видавати українською мовою.

18 травня 1918 (субота)
- Міністерство внутрішніх справ поширило циркуляр про повернення поміщикам їхньої власності: вилученого у них селянами рухомого майна, вирубаного лісу, в т.ч. і отриманого за розпорядженням земельних комітетів. За невиконання наказу винні притягалися до карної відповідальності. Для придушення опору населення мали застосовуватися сили поліції та війська. Розпочиналася ревізія земельних комітетів. Особлива відповідальність лягала на тих, хто псував посіви, випаси, ліси.
- Київ. Відкрився Київський єпархіальний собор православної церкви (тривав до 20 травня). Метою його скликання було обрання митрополита Київського і Галицького. На собор прибули 268 делегатів. Делегати Київського єпархіального собору обрали митрополитом Київським і Галицьким Антонія ( у миру Олексія Храповицького). І хоча більшістю голосів було визнано зайвим затверджувати це рішення на Всеукраїнському собору, а також проти митрополита виступав сам Гетьман П. Скоропадський та його уряд, однак 21 червня 1918 гетьман Павло Скоропадський офіційно визнав обрання Антонія (Храповицького) главою Київської митрополії. В липні обраний головою Всеукраїнського церковного собору. У грудні 1918 гетьман Павло Скоропадський усунув митрополита з єпархії за антиукраїнську діяльність. Був вивезений до Бучацького монастиря оо. Василіян.

_________________
І настане час, коли один скаже: "Слава Україні!" І мільйони відповідатимуть: "Героям слава!" (с) Степан Бандера

Борітеся — поборете! Вам бог помагає! За вас правда, за вас слава. І воля святая! /Т.Г. Шевченко/


Догори
 Профіль  
 
 Тема повідомлення: Re: Обговорення Таймлайну
ПовідомленняДодано: 18 грудня 2015, 21:22 
Офлайн
Генеральний хорунжий
Аватар користувача

З нами з: 21 січня 2015, 12:45
Повідомлення: 946
Звідки: Волинь
Reputation points: 4

Add reputation pointSubtract reputation point
Продовження
Цитата:
20 травня 1918 (понеділок)
- Уманський союз землевласників направив лист П. Скоропадському, у якому вимагав аби поміщики і орендарі були негайно повернуті в свої господарства, щоб їм, нарешті, віддали їх маєтки, садиби, ліси, стави, пограбоване і розкрадене майно, хліб і фураж, щоб їм відшкодували усе втрачене.
- Постановою Ради міністрів, затвердженою Гетьманом, Генерального суддю С. Шелухіна призначено повновласним представником Української Держави і головою делегації для ведення в м. Києві переговорів з уповноваженим РСФРР в справі заключення перемир’я і мирового договору між Українською Державою та РСФРР.

21 травня 1918 (вівторок)
- У Києві відбувся легальний з’їзд профспілок - 1-ша Всеукраїнська конференція профспілок (тривав до 27 травня). Її скликання стало можливим завдяки підтримці з боку окупаційної та гетьманської влади. Делегати, як правило, обиралися не на місцевих територіальних конференціях, а на засіданнях рад і правлінь тих чи інших спілок. Серед учасників переважали представники РСДРП (меншовиків) та українських соціалістичних партій. Рішення конференції спрямовувалися на те, аби утримати робітників від боротьби проти існуючої влади. Конференція обрала так звану Всеукраїнську центральну раду профспілок (Уцентропроф).

23 травня 1918 (четвер)
- Почалися російсько - українські мирні переговори про розмежування, які тривали до 7 жовтня 1918р. и завершилися безрезультатно. До складу української делегації увійшли: голова - С. Шелухін, члени делегації - О. Ейхельман, І. Кістяковський, Х. Барановський, А. Свіцин, П. Линниченко, О. Сливинський.
- Рада народних міністрів України ухвалила закон про право на врожай 1918 р. на території Української Держави. Власники земель отримували право на вирощений врожай, озимина на землях, переданих в оренду восени 1917 р., належала орендарям за умов “дотримання умов оренди”. Право на врожай ярових хлібів, засіяних навесні 1918 р. за наказом генерал-фельдмаршала Г.Ейхгорна від 6 квітня 1918 р., належало особам, які засівали ці землі, але вони повинні були відшкодувати власникам останніх або тих, хто їх орендував, господарські витрати, вкладені у ці землі після збирання врожаю минулого року. Слід було також сплатити державні і земські податки й повинності, які визначалися на 1918 р., а також сплатити власникам та орендарям за користування землею, відповідно до рівня врожаю, але не більше третини середньої річної орендної платні за 1915-1917 рр. Платежі дозволялося здійснювати частково або повністю натурою.

24 травня 1918 (п’ятниця)
- На засіданні Ради міністрів Української Держави був заслуханий наказ головнокомандуючого німецькою групою військ генерала Г. Ейхгорна, у якому перелічувались міста, де захоплене німецькими військами військове спорядження розглядалось як військова здобич і її могли вільно вивозити до Німеччини. Розглядалось питання про становище Чорноморського флоту, але оголошенню постанова не підлягала. В окремому журналі Ради міністрів зазначалось, що до Києва прибула делегація з Севастополя для переговорів про дальшу долю Чорноморського флоту та його особового складу. Командування флотом передавалось Центральному Комітету (Центрофлоту). А 29 квітня 1918 р. командування флотом прийняв контрадмірал Саблін. Було ухвалено визнати флот українським і вимагати повернення суден з Новоросійська.
- У Єлисаветграді командування австрійського гарнізону заарештувало кількох гласних міської думи, звинувачених у пропаганді проти австрійського війська. Дума в засіданні 26 травня, заявила протест і вимагала звільнення ув’язнених під її поручительство.
- Австрійська військова влада провела арешти серед списаних на берег з флоту матросів за поширення більшовицької агітації.
- Наказом Гетьмана Павла Скоропадського директором Бюро преси при міністерстві внутрішніх справ призначено Дмитра Донцова.
- Нота української делегації на переговорах з делегацією РСФРР у Києві про необхідність більш конкретного визначення повноважень російської делегації і пояснень щодо державно-правового устрою та юридичної природи РСФРР.

25 травня 1918 (субота)
- Прийняття «Положення про Малу Раду Міністрів», до складу якої входили товариші (заступники) міністрів або з особи, які їх заміняють з правами товаришів міністрів. Міністри у Малій раді мали право вирішального голосу. Очолював Малу раду один з міністрів або їхніх товаришів за призначенням Ради міністрів. Мала рада розглядала питання, визначені головою або товаришем того міністра, якого торкалася справа. При розгляді Радою міністрів висновків Малої ради у засіданні мав брати участь голова останньої. До її компетенції належав розгляд тих законодавчих та адміністративних пропозицій міністрів, що «через їх нескладність не потребували взаємної згоди відомств у письмовій формі», а також проекти, кошториси міністерств тощо. Діловодство Малої ради покладалося на державну канцелярію.
- Рада міністрів Української Держави на своєму засіданні прийняла законопроект про фінансування цукрової промисловості. Крім того, вона затвердила асигнування у розпорядження міністра народного здоров’я, на лікування інвалідів, що повертались, на потреби державного піклування, на видачу різним благодійним організаціям тощо.
- Гетьман П. Скоропадський затвердив Закон про тимчасове поширення української державної влади на деякі суміжні території Росії.
- Губернський староста Полтавщини С. Іваненко видав наказ відповідно до Грамоти Гетьмана про те, що право приватної власності на землю і будь-яке майно відновлюється. Усі ж розпорядження з земельних справ колишньої Центральної Ради та Тимчасового уряду Росії скасовані, а земельні комітети розпущені. Для виконання цих настанов були вироблені першочергові заходи, насамперед щодо повернення власникам їхніх господарств і майна.
- З’їзд земельних власників Бердичівського повіту, на якій зібралося кілька сотень учасників, направив телеграму голові Ради міністрів Ф.Лизогубу з вітаннями на адресу уряду Української Держави, «приветствуя его деятельность по созданию твердой и работоспособной власти в государстве».
- Вироблені умови Української Держави, за яких мали продовжуватися переговори про перемир’я між Україною та РСФРР. Вони містили вимоги аби радянські війська відійшли за демаркаційну лінію, військові операції радянських військ на фронтах мали бути припинені. Українцям і громадянам Української Держави, що мали дозвіл від українського уряду, радянський уряд повинен був забезпечити вільний переїзд з Росії в Україну з усім майном. Однією з вимог було повернення в Україну перегнаних з неї в Росію вагонів. Український уряд обмінювався з Росією представниками для захисту інтересів українців у Радянській Росії.

27 травня 1918 (понеділок)
- Гетьман П. Скоропадський затвердив Тимчасовий закон про порядок оголошення законів Української Держави, за яким публікація законів тимчасово покладалась на Державну канцелярію через «Державний вістник».
- Згідно з постановою Ради народних міністрів Української Держави від 17 травня ц.р. державним секретарем була утворена комісія по ліквідації канцелярії колишньої Центральної Ради. Згадана канцелярія складалася з двох частин: самої канцелярії і організаційної комісії, співробітники-інструктори якої на місцях інформували населення про розгортання українського національного руху, діяльність Центральної Ради та її установ. Ліквідаційна комісія виплатила утримання і ліквідаційні співробітникам вищезгаданої комісії, так само як і співробітникам канцелярії.
- Відбувся Всеукраїнський делегатський з’їзд хліборобів-власників. В ухваленій резолюції делегати висловили сподівання, що жоден урядовий законопроект щодо інтересів землеволодіння, землекористування або сільського та лісового господарства не буде вироблятися без безпосередньої участі хліборобів в особі їхніх представників. Учасники з’їзду скаржилися на те, що з двох питань – про приналежність посівів на захоплених селянами землях і про обмеження всупереч Грамоті гетьмана свободи угод на землю – законопроекти розроблялися без будь-якої участі хліборобів, а тимчасом ці рішення викликали серйозні заперечення у їхньому середовищі. Союз хліборобів-власників попереджав, що надалі такий порядок може викликати «небажані наслідки». Окрему резолюцію з’їзд присвятив розгляду проекту закону про право на врожай 1918 р. на території Української Держави. В ній зазначалося, що наказ Г.Ейхгорна стосується виключно земель, засіяних згідно із законними постановами тоді ще існуючих земельних комітетів. Делегати також висунули вимоги вжити невідкладні заходи до збереження залишків лісів, які по-хижацькому вирубалися, і зажадали відшкодування збитків їхнім власникам.
- Рада міністрів Української Держави на своєму засіданні заслухала доповідь І. Кістяківського про його поїздку до м.Одеси для з’ясування взаємовідносин українського уряду з командуванням австро-угорськими військами та про ліквідацію генерал-губернаторства в Одесі і розпуск Одеської міської думи. Міністр продовольства доповів про прибуття з Німеччини трьох поїздів з сільськогосподарськими машинами, але затягувалась справа з розцінками на них. Представники з’їзду хліборобів – власників звернулись з проханням, щоб всі законопроекти по землекористуванню і лісовому господарству розроблялись за їх участю. Порушувалося питання про відновлення копалень Донецького басейну, і ряд міністерств мали підключитись до цієї справи. Рада міністрів схвалила ряд асигнувань – Одеському і Севастопольському портам, для скликання церковного собору тощо.

28 травня 1918 (вівторок)
- На засіданні Ради міністрів Української Держави по доповіді міністра іноземних справ порушено питання про приєднання до Української Держави Карачевського, Більського, Льговського, Дмитріївського, Суджанського і Мозирського повітів. Рада міністрів ухвалила надати 2 млн. крб для виплати робітникам і адміністрації Луганського патронного заводу, реорганізувати завод так, щоб кількість робітників відповідала виробництву. Рада міністрів ухвалила і проект про військову підсудність.
- Правління Союзу поляків-землевласників і землеробів на Україні звернулося з «Прошеніем» з приводу утворення Особливих при земствах комісій для встановлення розмірів збитків і засобів їх погашення. Виходячи з того, що згаданий союз об’єднував досить значну частину землевласників Київської, Подільської та Волинської губерній і вважав себе представником найбільш постраждалої останнім часом частини населення, а тому вимагав забезпечення йому на кожному засіданні згаданої комісії не менше двох місць.
- До Києва прибула повноважна делегація Кубанської Законодавчої Ради з пропозицією про приєднання Кубанщини до України. До складу делегації входили: Голова Микола Рябовіл (Голова Кубанської Законодавчої Ради), його заступник Султан Шахин – Гирай (Голова комітету кавказьких горців), члени Ради К. Безкровний, Г. Омельченко, М. Каплин та кубанський міністр хліборобства Д. Скопцов. 3 червня 1918 р. Україна щомісяця надсилала на Кубань озброєння та інші військові матеріали.

29 травня 1918 (середа)
- Рада міністрів Української Держави прийняла текст Урядового повідомлення, яке було підготовлено у зв’язку з антиурядовою агітацією. Рада міністрів заслухала доповідь голови мирної делегації на переговорах з РСФРР про її склад. У зв’язку з страйком, який мав відбутись 30-31 травня, Рада міністрів ухвалила, що всі, хто візьме участь у ньому, будуть звільнені з роботи. Заслухавши доповідь міністра фінансів про сплату за сільськогосподарські машини, що надійшли з Німеччини, постановили, що всі розрахунки з Центральними державами мають проводитись через кредитну канцелярію міністерства фінансів. Міністра шляхів зобов’язали укласти тарифну конвенцію з Німеччиною у додаток до Брестського мирного договору
- Міністерство шляхів видало наказ про заснування на залізницях курсів українознавства, що було, зокрема, пов’язане з необхідністю виконання розпорядження міністра шляхів від 17 травня про ведення діловодства державною українською мовою. При вивченні мови лекційним способом кількість слухачів не могла перевищувати 60 осіб, на станціях, де було менше 60 співробітників, мали навчатися на сусідніх станціях. Пропонувалося користуватися граматиками Шерстюка, Огієнка або Курила.
- О 10-й год. ранку з Лук’янівської в’язниці звільнено 36 членів ІІ-го Всеукраїнського селянського з’їзду, заарештованих 10 травня За наказом німецького суду заарештованим було повідомлено, що слідча комісія, не знайшовши ніяких доказів їх вини, припинила слідство і звільняє їх. Проте було підкреслено, що у майбутньому скликати селянські з’їзди можна тільки з дозволу німецької комендатури. Заарештовані подякували ЦК соціалістів-федералістів, С. Петлюрі, редакції газети «Нова рада» і всім, хто боровся за їхнє визволення.

30 травня 1918 (четвер)
- П. Скоропадський затвердив ухвалений Радою міністрів «Закон про військову підсудність». Їй підлягали військові за всі злочинства, зазначені у військовому Статуті про кари і за ті з зазначених в загальних карних законах службові злочинства, які порушували, обов‘язки по службі військовій. Крім того, військовій підсудності підлягали приватні особи в умовах військового стану, мешканці ворожих країв, захоплених армією під час війни за шпигунство, участь у повстаннях, опір владі, пошкодження військового спорядження, технічних засобів тощо.
- П. Скоропадський затвердив закон про урочисту обітницю урядовців і суддів та присягу військових на вірність Українській Державі. Усі, хто вступив на державну службу, мали заявити, що вони обіцяють «вірно служити Державі Українській, визнавати її державну владу, виконувати її закони і всіма силами охороняти її інтереси й добробут». Військові складали присягу (один варіант був вироблений для сповідаючих християнську віру, другий – для інших).
- Міністерство внутрішніх справ розіслало телеграфом такий наказ за підписом товариша міністра внутрішніх справ М. Вороновича про те, що за узгодженням з військовим міністром і на підставі закону Тимчасового уряду від 2 серпня 1917 р. дозволялось затримувати осіб, діяльність яких загрожувала спокою, безпеці і цілісності держави, без передачі цих осіб судовим властям, на строк, встановлений законом про адміністративні арешти.
- Оповіщена обов’язкова постанова міністра продовольчих справ Ю. Соколовського про заготівлю зерна, його перемолу і перемелочних продуктів. Заборонялась скупка хлібних продуктів та зерна врожаїв до 1917 р. включно будь-яким, крім членів державного хлібного бюро та їх агентів. На право закупки зерна та перемолу його кожний товарний млин мав одержати від своєї районної контори відповідний дозвіл. Всі млини, круподерки та просорушки мали зареєструватись у конторах державного хлібного бюро. Товарні млини, яким надавалось право закупки, мали працювати за встановленими державним хлібним бюро цінами.

1 червня 1918 (субота)
- Міністерство внутрішніх справ у зверненні до населення Києва закликало його підтримувати спокій, обіцяючи вжити заходи проти спекуляції і зростання цін на хліб. Для запобігання ексцесам при млинах, продовольчих складах і в місцях випічки хліба і його продажу були виставлені військові патрулі і караули.
- В Києві, Одесі та Харкові розпочалося навчання на спеціальних курсах для лекторів, які викладатимуть на літніх курсах українознавства для народних вчителів.
- У Михайлівському Золотоверхому монастирі відбулася нарада єпископів православної церкви за участю міністра віросповідань В. Зіньківського, присвячена питанню Всеукраїнського православного церковного собору. Позиція міністра про невідкладне скликання собору для негайного вирішення численних проблем життя церкви зустріла значний опір єпископату.

2 червня 1918 (неділя)
- Гетьман П. Скоропадський затвердив ухвалений Радою міністрів Закон «Про порядок складання законопроектів, внесення їх до Ради Міністрів, обговорення, затвердження їх та про форму і порядок оголошення законів». Закон встановлював компетенцію Ради Міністрів в процесі законотворчості. Керівництво цим процесом покладалося на Державну канцелярію і на Державного секретаря, який особисто подавав законопроекти до Ради Міністрів. Закони розроблялися у відповідних міністерствах чи Державній канцелярії і вносилися до Ради міністрів через цю канцелярію за підписом міністра і посвідченням директора департаменту. Проекти подавалися у 20 примірниках (для кожного члена Ради міністрів). Державний секретар міг подавати у письмовій формі свої зауваження і побажання. При обговоренні на засіданнях Ради міністрів вівся журнал. Закон остаточно посвідчував державний секретар. Після затвердження гетьманом законопроекти ставали законами і надсилалися у державну канцелярію і для оголошення до Генерального суду (останній відав виданням «Державного вісника»). Закон Центральної ради від 17 листопада 1917 р. про тимчасовий розпорядок публікації законів скасовувався.
- Рада міністрів прийняла рішення про асигнування міністерству освіти на організацію влітку 1918 року курсів українознавства для вчителів 218 тис. карб.
- Київ. У клубі «Родина» відбулося урочисте свято з нагоди першого випуску учнів Другої української гімназії імені Кирило-Мефодіївського братства. На заході були присутні міністр освіти М.Василенко, посол Болгарії в Українській Державі професор І.Шишманов, ректор Українського народного університету І.Ганіцький.
- Харків. Відкриття Українських районних лекторсько-інструкторських курсів, ініційованих губернським земством. На заняття прибули слухачі з Харківської, Полтавської та Катеринославської губерній. До читання лекцій залучено професорів-спеціалістів з історії та етнографії України.
- Мелітополь. Повідомлення про початок видання нової української газети «Наш степ».
- Російська делегація оголосила декларацію від імені РСФРР про надання українцям, які проживали на російській території, рівних прав з росіянами. Вони могли користуватися усіма правами, привілеями в політичному і громадянському відношенні.

3 червня 1918 (понеділок)
- Рада міністрів Української Держави схвалила внесення змін в редакцію земельного закону: про можливість публічної продажі маєтків та земельних ділянок
- Міністерство торгу і промисловості видало «Наказ про правила, які мають виконуватися при вивозі за кордон Української Держави ріжних товарів і продуктів». Зазначено, що згідно Мирного договору, ст. 7, між Україною та Четверним союзом від 9 лютого 1918р. та господарської угоди між УНР та Німеччиною і Австро-Угорщиною комісарам міністерства торгівлі та промисловості при митницях наказувалося суворо дотримуватися спеціально вироблених правил (перевірка наявності документів відповідних міністерств та відомств з дозволом на вивіз – збіжжя, залізної руди тощо). Окремо передбачалося виробити правила ввозу в Україну з Німеччини та Австро-Угорщини.
- Відбулось засідання комісії по розгляду торгових і економічних взаємовідносин між Росією і Україною. Відносно митного союзу з Росією більшість членів комісії висловились проти нього. При обговоренні справи з товарообміном між Україною і Росією вирішено укласти тимчасовий торговельний договір строком до 31 грудня 1918 р. Були розглянуті справи з ввозом чужоземних грошей в Україну, про переїзд через кордон, про вантажі, що губились тощо.
- Полтава. Губернська земська управа оголосила збір пожертвувань на впорядкування могили Т.Шевченка, зруйнованої більшовиками.
- Після переговорів з Гетьманом Павлом Скоропадським спеціальна нарада єпископів погодилася відновити діяльність Всеукраїнського православного церковного собору і призначила його відкриття на 20 червня.
- У Києві відбувся Всеукраїнський з’їзд діячів преси, в якому взяло участь близько ста делегатів (закінчився наступного дня). З українських часописів були представлені «Робітнича газета», «Самостійник» та «Сіверянська думка». Від діячів української преси на з’їзді були присутні директор Бюро преси при міністерстві народної освіти Д. Донцов та О. Саліковський.

4 червня 1918 (вівторок)
- Відбулась нарада, в якій брали участь австрійський головнокомандуючий генерал фон Краус, Отаман Ради міністрів Ф. Лизогуб, міністр закордонних справ Д. Дорошенко, військовий міністр генерал О. Рогоза. Головне питання – координація діяльності в адміністративній галузі.
- Повідомлялось, що «Український селянський союз», який створено заходами партій соціалістів-федералістів, соціалістів-самостійників, хліборобів-демократів і трудовиків, склав відозву до українського селянства, в якій рекомендував застосовувати виважені способи боротьби за політичні, соціальні, і економічні права, не вдаватися до збройної боротьби.
- Київ. Незважаючи на прохання Ради Міністрів Української Держави не затверджувати вибори нового митрополита, Патріарх та Священний Синод видали указ про затвердження обрання митрополита Київського і Галицького, священно-архімандрита Києво-Печерської Лаври Антонія (Храповицького). Патріарх Московський Тихон звернувся з листом до гетьманського уряду з поясненням, що право затвердження виборів належить тільки церковній владі, а вимога уряду може розглядатись як посягання світської влади на компетенцію всеросійської вищої церковної влади.

5 червня 1918 (середа)
- Міністр народної освіти М. Василенко наказав видавати атестати про середню освіту нового зразка. Свідоцтво мало бути написане двома мовами: основною – українською та російською. Видавати атестати старого взірця заборонялося.
- Ростов-на-Дону. Відкриття курсів української мови. Ініціатором організації навчання виступила місцева «Просвіта». Керував курсами відомий український поет Микола Вировий.
- Спеціальним наказом міністра віросповідань В. Зіньківського було створено «Комісію в справі підготовки законопроектів церковно-державного характеру». Комісію очолив професор Ф. Міщенко.
- Направлена румунському урядові в Бухаресті нота уряду Української Держави за підписами голови Ради міністрів Ф.Лизогуба і управляючого міністерством справ закордонних Д.Дорошенка у відповідь на дипломатичну ноту румунського міністерства закордонних справ від 20 квітня 1918 р. У ній роз’яснювалися причини, з яких український уряд не міг погодитись з аргументацією румунської сторони щодо позбавлення з боку румунського уряду Бессарабії її політичної автономії і наказом про прилучення Бессарабії до королівства Румунії. Український уряд заперечував права Румунії на Бессарабію, але зазначав при цьому, що це справа волі народу Бессарабії, його самовизначення. І обидва уряди мають дійти до гідного порозуміння шляхом переговорів.

_________________
І настане час, коли один скаже: "Слава Україні!" І мільйони відповідатимуть: "Героям слава!" (с) Степан Бандера

Борітеся — поборете! Вам бог помагає! За вас правда, за вас слава. І воля святая! /Т.Г. Шевченко/


Догори
 Профіль  
 
Відображати повідомлення за:  Сортувати за  
Створити нову тему Відповісти  [ 98 повідомлень ]  На сторінку Поперед.  1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 ... 10  Далі

Часовий пояс UTC + 2 годин [ DST ]



Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 1 гість


Ви не можете створювати нові теми у цьому форумі
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі
Ви не можете редагувати ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете видаляти ваші повідомлення у цьому форумі
Ви не можете додавати файли у цьому форумі

Знайти:
Вперед:  
Powered by phpBB © 2000, 2002, 2005, 2007 phpBB Group
Вы можете бесплатно создать форум PHPBB2 на MyBB2.ru, Также возможно создать форум бесплатно PHPBB3 на Getbb.ru
Український переклад © 2005-2007 Українська підтримка phpBB