І так для початку, дещо ознайомившись з новою інформацією і провівши деякі обговорення у ВК групі пропоную видалити подію за 6 травня 1919р.: - (ВФР) За розпорядженням Гетьмана П. Скоропадського при Раді Міністрів було створено спеціальну державну комісію із забудови Звіринця (район Києва, де відбулися вибухи (теракт) на артилерійських складах в червні 1918 року, внаслідок чого більшу частину колишньої забудови 3віринця зруйновано), головою цієї комісії призначено інженера Павла Павловича Чубинського. За рішенням уряду на звіринці мав розташовуватись «урядовий квартал», для цього передбачалось демонтування зруйнованих терактом будівель і їх залишків, а також планувалось продати частину земель на Звіринці для недержавної забудови (гроші від продажу мали йти на фінансування урядового кварталу. В «урядовому кварталі» мали розміщуватись Національний музей, Гетьманський палац, будинок Парламенту, будинок уряду, та інші «казенні будівлі» для нужд уряду (будівлі для міністерств, відомств, різних служб). Надомість додати в хронології 1918-го і 1919-го рр. такі події:
1918 рік 20 травня - Рада Міністрів Української Держави на своєму засіданні постановила приступити до шлюзування Дніпровських порогів, призначивши 8 мільйонів карбованців на підготовчі роботи для забезпечення судноплавства по Дніпру.
24 травня - Правописна комісія при Міністерстві народної освіти затвердила «Найголовніші правила українського правопису», що був розроблений цією комісією на чолі з головою комісії, професором Київського університету Іваном Огієнком. До складу комісії також входили: Є. Тимченко, С. Смаль-Стоцький, М. Грунський, А. Лобода, В. Науменко, Г. Голоскевич, О. Курило, В. Ганцов, А. Ніковський та ін. Правопис було надруковано в № 10 журналу «Вільна українська школа» за червень 1918 р. та видано окремим тиражем в січні 1919 року в Києві.
3 липня - На засіданні Ради Міністрів УД міністерству шляхів сполучення доручено справу забудови столиці Української Держави, міста Києва. В цілях кращого розпланування й забудови міста було створено «Управління робіт по забудові вільних земель м.Києва і його передмість», а також встановлено пост «Головноуповноваженого по забудові земель м.Києва» і призначено на цей пост товариша міністра шляхів сполучення П.П. Чубинського. На потреби справи було асигновано 10 940 000 карбованців. Малося на увазі перш за все забудувати простори Печерська і Звіринця (який нещодавно майже повністю був знищений від вибухів на артилерійських складах). В першу чергу передбачалося забудувати Звіринець площею 10 кв. верст (близько 11.4 кв. км), побудувати будівлі вищих державних установ, саме тут планувалося створити новий центр міста, перенісши туди міністерства і взагалі вищі урядові інституції, зокрема на Звіринці планувалось розмістити Гетьманський палац, інститути та установи академії наук, центральний базар, вантажні та пасажирські підйомники (на зразок фунікулеру), трамвайну лінію в тунелях (тобто метрополітен). Для цього «Управління робіт по забудові вільних земель м.Києва і його передмість» оголосило конкурс на кращий проект забудови зруйнованої території і розробило «Основні положення складання плану забудови Звіринця». Окрім «Основних положень ...» були складені «умови конкурсу на складання проекту забудови передмістя Києва під назвою Звіринець», де в пункті 4 записано, що при плануванні цієї місцевості повинні бути намічені наступні райони: а) адміністративний, б) діловий, де будуть розташовані контори та інші фінансові і торговельні підприємства і магазини, в) торгово-промисловий, де буде зосереджена оптова торгівля і товарні склади, г) житловий із щільною забудовою, д) житловий з просторою забудовою. Окремо була розроблена «Програма конкурсу на загальне планування адміністративного центру, який входить до плану забудови Звіринця», де було потрібно скласти загальний план розташування будівель 12-ти міністерств, Сойму, будинку уряду, Сенату та Генерального штабу.
1919 рік 2 січня - В Приміщенні «Управління робіт по забудові вільних земель м.Києва і його передмість» по вул.Фундуклеївській, 25 були представлені проекти забудови Звіринця (урядового кварталу). Перемогу в конкурсі здобув видатний зодчий Павло Альошин, який за свій проект отримав грошову премію в розмірі 35 000 крб. Проект П. Альошина на наступний день був представлений на розширеному засіданні Ради міністрів за участі Гетьмана Української Держави П. Скоропадського. Проект був схвально оцінений Гетьманом і Радою міністрів, а також було виділено необхідне фінансування для реалізації проекту. Для здійснення великого будівництва в цьому районі «Управління робіт по забудові вільних земель м.Києва і його передмість» у першу чергу взялося за розробку і споруду шляхів - прямих, під'їзних та окружних для з'єднання центру через Бессарабку і Печерськ зі Звіринцем. Відразу ж були розпочаті роботи з будівництва головної магістралі - Госпітальної вулиці, яка повинна з'єднати Бессарабку з Печерською залізничною станцією на Звіринці, а також інших магістралей, які мали з’єднувати центр Звіринця з районами Деміївки, Солом’янки, Лук’янівки і з Троїцьким базаром. Також має бути побудований водопровід, каналізація, електрична станція. На другому етапі має розпочатись будівництво вантажних та пасажирських підйомників (на зразок фунікулеру), які мають піднімати людей і вантажі, яким треба попасти з берега Дніпра до Звіринця чи в Київ, трамвайну лінію в тунелях, тобто метрополітен (за словами архітектора П. Альошина: «грунт Звіринця і взагалі міста Києва, де мають проводити метрополітен, найкращий для цього будівництва. Київ стоїть на горах й долинах, утворених самою природою й метрополітен, виринаючи з тунеля-гори в долину й проїжджаючи знову тунелі, буде перевозити всіх і все з Бессарабки на Деміївку, з Звіринця на Лук’янівку, з Набережної чи Прорізної на Задніпровські Слобідки»). У третю чергу має початись будівництво кварталів, де будуть розміщуватись, як приватні будинки, так і державні будівлі (міністерства, Гетьманський палац, центральний ринок, будинок парламенту, будинок уряду, академія наук та інші установи).
17 січня - Міністр народної освіти і мистецтва П. Стебницький офіційно затвердив український правопис, який розробила правописна комісія на чолі з проф. І. Огієнком. Під назвою «Головніші правила українського правопису, ухвалені Міністерством народної освіти та мистецтва для шкільного вжитку на всій Україні» ці правила було видано окремим тиражем в Києві цього ж місяця.
16 березня - При Українській академії наук було створено окрему Правописно-термінологічну комісію, яку очолив академік А. Кримський. Правописна комісія доповнила й упорядкувала «Головніші правила українського правопису» 1918 р. Змінений варіант правопису було схвалено спільним зібранням УАН, затверджено міністром народної освіти й мистецтва В. Прокоповичем в травні 1919 р. та опубліковано у 1921 р. під назвою «Найголовніші правила українського правопису».
_________________ І настане час, коли один скаже: "Слава Україні!" І мільйони відповідатимуть: "Героям слава!" (с) Степан Бандера
Борітеся — поборете! Вам бог помагає! За вас правда, за вас слава. І воля святая! /Т.Г. Шевченко/
|